Смерть не раз стояла у нього за спиною: 26-річний Владислав Курілов — сапер. Мав голос блюзмена, грав на електрогітарі та дримбі, дуже любив свого французького бульдога Ареса.
Так почали описувати загиблого Владислава Курілова "Український ветеранський фонд".
Після окупації рідного Єнакієвого в 2014 році Донеччину не залишив — осів у Маріуполі.
Капітан служби цивільного захисту.
З 2014 року займався розмінуванням рідного регіону — шукав боєприпаси, очистив безліч ділянок від небезпечних знахідок. Після повномасштабного вторгнення російських військ Владислав очолив групу піротехнічних робіт. Роботи було чимало — на десятиліття вперед.
27 жовтня Владислав працював у звільненому нещодавно Святогірську на Донеччині. Тривало розмінування. Здетонував російський снаряд. Влад загинув...
Друзі згадують його як дуже світлу людину, життєрадісну й талановиту. Музичні якості дивували не одну людину, яка чула голос Владислава.