Переселенці зі Слов’янська роз’їхались по різних містах України. Більшість розмістились у сусідній Дніпропетровській області, проте є і ті, які поїхали на Одещину.
Ми поспілкувались з Вікторією, корінною мешканкою Слов’янська, яка нам розповіла деталі свого життя в евакуації.
З початком повномасштабного вторгнення вона з чоловіком вирішила виїхати з міста. Спочатку для проживання обрали Кіровоградську область, де їм запропонували жити в приватному будинку у селі. Вікторія дуже вдячно відгукувалась про родину, яка допомогла їм з житлом, бо допомагали всім чим могли і всіляко підтримували. Проте, з роботою у цій області не склалось, чоловіку запропонували вакансію на Одещині.
Вікторія з чоловіком на початку осені вирішила їхати в Одеську область. Переїзд був важкий, але хіба що емоційно.
Місто, де поселилась родина - невелике, тихе і родинне. Южне - це перспективний курорт в півсотні кілометрів від самої Одеси. Тут сприятлива атмосфера, є парки, а головне - море. У Южному є переселенці з різних міст, є навіть родина зі Слов’янська, з якою наша співрозмовниця підтримує зв’язок. ВПО тут підтримують гуманітарною допомогою.
Чоловік Вікторії вже влаштувався на роботу, вона ж поки займається пошуками. Батьки обох залишились у Слов’янську, тому молода сім’я хоче допомагати рідним.
Поселились у багатоповерхівці в одному зі спальних районів. Щодо житла, то оренда квартири і комунальні платежі обходяться родині близько 5 тисяч гривень. Вони планують тут і зимувати.
В Южному останнім часом тривоги стали звучати частіше, але, на щастя, вибухів майже не чутно. Буває, але дуже рідко - зізнається Вікторія.
Наша співрозмовниця каже, що додому у Слов’янськ повертатись поки зарано. Там зараз немає роботи, а квартира, де мешкала родина, постраждала внаслідок обстрілів.
“Але ми віримо в Україну, в наших людей, в ЗСУ. Віримо, що скоро війна закінчиться і ми зможемо повернутись додому” - підсумувала Вікторія.