Вересень надій і сподівань на перемогу. Записки війни у Слов’янську

22.09.2022

Наша надія на те, що перемога буде за нами, міцнішає з кожним днем. Хоч у Слов’янську і стаються поодинокі прильоти, вересень для нас став місяцем сподівань, що нарешті весь цей жах може закінчитися.  

Контрнаступ на Харківщині має для нас велике значення, адже від ситуації там залежить і наше майбутнє. На фоні останніх подій мешканці Слов’янська, які в евакуації, почали говорити про можливе скоре повернення додому і опалювальний сезон. 

Осінь вже відчувається у повітрі, потроху листя починають жовкнути, ночі стають дедалі прохолоднішими. Та для нас і досі продовжується той клятий холодний лютий, який розділив наше життя на “до” і “після”. 

Все більше розмов у місті сьогодні ходить про опалювальний сезон. З’явилась надія на подачу газу в область завдяки звільненню Ізюма. Проте, міська влада каже, що зарано радіти. Для успішного проведення опалювального сезону необхідно багато чого враховувати. Зокрема, це стосується військової ситуації. Якщо будуть прильоти і руйнування інфраструктури - то тепла не буде. Тому багато людей продовжують запасатись дровами, купують буржуйки, обігрівачі.

Скріншот: Deepstatemap 

Ми уважно слідкуємо за просуванням наших військових. Майже щодня отримуємо гарні звістки про військові успіхи і звільнення населених пунктів. Це для нас небачене щастя, адже окупанти відходять все подалі від нашого Слов’янська і, можливо, ситуація у місті стабілізується. На фоні цих новим навіть люди почали повертатись додому, але поки це робити , незважаючи на наші успіхи, росіяни ще можуть нас обстрілювати. 

Багато слов’янців їздить у місто час від часу. Знайомі розповідають, що все частіше стали відвідувати своє домогосподарство. У них є приватний будинок, за яким постійно треба доглядати. Тому живуть зараз на два міста - у Дніпропетровській області та у Слов’янську. Розповідають, що у їх районі у Слов’янську людей досить багато, проте це видно лише тоді, коли привозять гуманітарну допомогу. Так посеред дня на вулиці можна нікого і не зустріти. 

Чекаємо і сподіваємось на перемогу, бо це наша найзаповітніша мрія. 

Фото: Сергій Горбатенко