Зараз на території України, де ведуться активні бойові дії, людей закликають якогомога швидше евакуюватися у безпечні місця.
Хтось одразу погоджується, а хтось залишається вдома до останнього, а може і довше.
І українці були б не українцями, якби не розвели сварки на цьому приводі.
З одного боку ті, хто виїхав, кричать, що усі, хто залишився - суцільні "ждуни" і сепаратисти. Що вони наражають на небезпеку своєю присутністю українських військових і волонтерів, які потім будуть їх вивозити під обстрілами.
З іншого боку ті, хто залишився, кричать, що лише вони не зрадили місто і своєю присутністю максимально допомагають не розграбовувати місто, стежать за господарством і рятують покинутих тварин.
Так хто з них правий, а хто ні?
Справа у тому, що ідеальної правди не існує. Кожен робить так, як буде зручно саме йому.
Хтось залишається у місті, тому що у нього хворі літні батькі, які просто не перенесуть довгу дорогу, а не тому що вони прихильники "російського миру". Інші виїжджають не тому, що їм начхати на місто, а тому, що вони хочуть зберегти своє життя і життя своїх рідних.
Держава не просто так наполягає на евакуації населення. Адже попереду холодна зима, а проблеми з газом і водою у містах не зникають. Якщо б усі залишалися у місті, то жертв через обстріли було б в рази більше, а електроенергія зникала набагато частіше, адже попит на неї був би вище.
Сам розподіл людей на "поганих" та "хороших" зараз має сенс лише тоді, коли це розподіл на тих, хто підтримує Україну і тих, хто не підтримує.
Саме тому краще припинити суперечки, а разом об’єднатися для досягнення спільної мети - перемоги.
Вам також буде цікаво:
- Краще носити важкі обладунки воїна, ніж легкий нашийник раба, - як працює 81 бригада в нових умовах війни
- Росія вперше з 6 липня не повідомила про захоплення нових територій України
- Медсестру перинатального центру з Краматорська судитимуть за допомогу окупантам
Підписуйтеся на наші оновлення у Viber (новости Славянска)
Слідкуйте за нами в Instagram
Та телеграм: https://t.me/news6262