Слов’янськ сьогодні - місто, яке майже щодня потерпає від російських обстрілів та ракет. При цьому, це місто залишається ласомим шматочком для ворога і має важливе значення для України. З самого початку повномасштабного вторгнення у місті утворився міцний волонтерський рух, який працював не лише з цивільними, але й військовими.
Свого часу місцеві жителі почали об’єднувати зусилля у боротьбі. Однією з благодійних організацій, яка зараз продовжує активну участь у допомозі українським військовим, є "Слов’янська фортеця".
Ми поспілкувалися з одним із засновників благодійного фонду Дмитром Кочуковим.
"20 липня 2022 року – день офіційного заснування Благодійної організації «Слов’янська фортеця», очільником якої став я, Дмитро Кочуков, професійний адвокат. З моменту повномасштабного вторгнення росії у лютому 2022 року, відчуваючи необхідність особистого внеску в Перемогу, став волонтером. З часом створив команду однодумців-українців з Польщі, Чехії, США, України. Я відповідаю за надходження фінансів та співпрацюю з донорами, комунікую з іншими волонтерськими організаціями, координую дії команди".
Засновниками організації також є:
Марина Шевченко, юристка за фахом – волонтер за духом, активна та небайдужа. Волонтером стала для того, щоб своєю допомогою та підтримкою ЗСУ наблизити день Перемоги. Марина відповідає за закупівлі, логістику.
Віталіна Федорова, адвокатка, яка почала займатися волонтерською діяльністю ще задовго до початку повномасштабної війни, та проте, саме зараз відчуває, що може бути корисною захисникам нашої держави. Віталіна відповідає за законність дій, договірні відносини, звітність.
Окрім того, до активістів долучаються й інші волонтери, як зі Слов’янська, так і з інших міст не лише України. Наприклад, у Слов’янську Тетяна Хіміон збирає і дізнається про головні потреби наших військових.
Читайте також: Змінила танцювальну залу на волонтерство - Історія Тетяни Хіміон та її допомоги українській армії
При цьому, як вважає Дмитро, організація благодійного фонду є логічним продовженням дільності кожного з тих, хто зараз входить в команду.
"З початком війни я знав, що в місті лише розпочав формуватися підрозділ сил територіальної оборони. На власні очі бачив та розумів, що для цього підрозділу потрібно практично все, починаючи від ліжок, подушок, матраців, різноманітних ліків, товарів медичного призначення, одягу та багато-багато іншого. Уже не говорячи про військову амуніцію. На мою думку, матеріальне забезпечення даного підрозділу мало б бути профінансовано з державних та муніципальних бюджетів, але ж… Не так сталося, як гадалося. Тому вирішив, що свої основні зусилля й допомогу друзів треба спрямувати на матеріальне забезпечення саме цього підрозділу.
Тому разом з багатьма своїми друзями, товаришами, знайомими та незнайомими, ми почали забезпечувати медичну частину ТРО медикаментами першої необхідності, матеріалом для перев’язок та надання першої допомоги. Спочатку було обладнано великий бойлер очищеної води та створено умови для його щоденного наповнювання. З різних підприємств, приватних господарств ми назбирали сотні мішків, які наповнили піском та збудували тимчасові оборонні споруди. На прохання військових ми навіть блокпости встановлювали на автошляхах у перші дні війни. І це все за власні кошти та власні ресурси, на власному транспорті. У співпраці з декількома бізнесменами знайшли лекала, матеріал, професійних швачок та розпочали випуск «розгрузок». Робили, як могли, та все, що могли".
Але через декілька тижнів люди почали виснажуватись і фінансово, і матеріально. У магазинах, в аптеках закінчилися речі необхідні для допомоги військовим, а фронт наближався.
Тому Дмитро з родиною, як і багато інших активних слов’янців, виїхали в більш-менш безпечні райони країни.
Але і поза межами Слов’янська Дмитро продовжував налагоджувати нові й відновлювати старі зв’язки.
Через знайомих у нього вийшло знайти спонсорів, які профінансували, а виробники виготовили та доставили на фронт бронеплити для плитоноски, 20 бронежилетів, 100 «розгрузок».
"З першого дня повномасштабного вторгнення мені телефонувало багато друзів та знайомих, як з України, так і за її межами, пропонували допомогу. Так, зі мною сконтактував мій шкільний товариш Андрій Дуплякін, який вже давно живе в Америці. Спочатку він надсилав власні кошти та кошти своїх друзів на потреби слов’янців-тероборонівців, а далі познайомив мене з неймовірними людьми – волонтерами організації United Help Ukraine зі Сполучених Штатів Америки. Саме завдяки цим українцям, завдяки цьому фонду в подальшому виникла можливість стабільно здійснювати постачання для потреб оборонців Слов’янська і не лише".
Яка головна місія і спрямованість роботи організації?
- Забезпечення матеріальних потреб ЗСУ для наближення перемоги.
- Лікування та реабілітація військових.
- Інтеграція ВПО в нових соціальних умовах (відновлення як одиниці соціуму).
- Відновлення інфраструктурних об‘єктів України / матеріальна та моральна відбудова України / надання можливості самореалізації соціально активним людям у воєнний та повоєнний час.
Наразі найбільшу увагу у допомозі благодійний фонд "Слов’янська Фортеця" приділяє допомозі військовим, тому що саме від них залежить майбутнє людей та нашого міста. Це військові територіальної оборони, Національної Гвардії та інші підрозділи, які боронять Схід України.
Однак допомогу надають і найбільш вразливим групам – ВПО, дітям.
Наприклад, Марина Шевченко разом з Наталією Уваровою наприкінці липня організували та провели для дітей-переселенців декілька розважальних заходів у Львові. Надалі з розвитком організації планують низку заходів щодо допомоги внутрішньо переміщеним особам.
Щодо співпраці – напрямків два.
Перший та головний – це пошук благодійників – фізичних та юридичних осіб, які можуть допомогти матеріально – коштами, конкретними речами, їжею тощо.
Другий – це співпраця з іншими волонтерами, благодійними організаціями, військово-цивільними адміністраціями.
"В цьому напрямку в нас більш-менш налагоджено, є контакти, розуміння спільної співпраці, є результати.
Так, зокрема, ще до офіційного функціонування організації ми разом з нашими слов’янцями Мариною Шевченко, Мариною Даниловою, Юрієм Мікішем, Миколою Мироненком придбали в Європі та відправили на Схід перші три автівки для військових. Далі закупали генератори, сонячні мініелектростанції, взуття, одяг, будівельні матеріали, їжу та багато іншого. Все це доставлялося на волонтерський склад у Слов’янську, де господарює з початку війни Тетяна Хіміон, яка вже зберігає, розподіляє все отримане від нас та безпосередньо з’ясовує у військових їхні нагальні потреби.
Наразі активісти "Слов’янської Фортеці" співпрацюють з волонтерами та волонтерськими організаціями з Донеччини, Львівщини, Полтавщини, Волині, Франківщини, з різних куточків нашої країни.
Щодо допомоги – волонтери у пошуку благодійників, як українських так й іноземних. На сьогодні "Слов’янська Фортеця" вже активно співпрацює з американською благодійною організацією United Help Ukraine. Більшість її засновників – це американці українського походження з Донецької області.
Але зараз допомога потрібна постійно, тому, якщо друзі, знайомі та незнайомі, українці або іноземці, готові гривнею, доларом, євро допомагати у боротьбі з російськими терористами, ми будемо раді своїм другим фронтом реалізувати це в автівки, генератори, радіостанції, амуніцію для військових та підтримати наших українців які через війну потрапили в скрутні умови.
Для тих, хто хоче допомогти, надаємо необхідні реквізити:
Найменування отримувача: СЛОВ'ЯНСЬКА ФОРТЕЦЯ
БО Код отримувача: 44903190
Рахунок отримувача у форматі згідно зі стандартом
IBAN: UA443052990000026009010134733
Найменування банку: АТ КБ "ПРИВАТБАНК"
Поточний рахунок:
UA893052990000026001040118932
СЛОВ'ЯНСЬКА ФОРТЕЦЯ БО
ЄДРПОУ
44903190
USD
Вам також може бути цікаво:
Підписуйтеся на наші оновлення у Viber (новости Славянска)
Слідкуйте за нами в Instagram
Та телеграм: https://t.me/news6262