Примусове виселення, зникнення місцевих та атмосфера терору - як живуть окуповані території України

Окуповані території України зазнають страшних реалій. Окупанти викрадають місцевих, які висловлюють незгоду з режимом. У міста майже не постачають ліків та продуктів, але активно вивозять все, що можна вивезти.

Ми зібрали інформацію про декілька окупованих насаелених пунктів.

На Херсонщині вже звільнені 44 населені пункти, але більшість знаходиться під окупацією російських військ. Президент України віддав наказ деокупувати південь. Щодня в тому чи іншому місті Херсонщини вибухають склади російської армії. ЗСУ знищують техніку, боєприпаси та сили противника.

Жителів області закликають прислухатися до порад виїхати з окупованої території, а тим, хто з певних причин не може, потурбуватися про безпеку свою та рідних.

У Херсоні російські військові перевіряють приватні гаражі херсонців. Якщо на місці не опиняється власника, вони виламують ворота та проникають в гаражі. Очевидці стверджують, що військові РФ шукають зброю та техніку, йдеться в оперативній інформації Херсонської ОВА.

Також у місті побільшало блокпостів, на яких російські військові ретельно перевіряють усіх.

Нещодавно окупаційна влада Херсонщини заявила, що за невиконання її "наказів" людей примусово виселятимуть за межі області, - передає Суспільне.

Росіяни бояться активного опору місцевого населення, який наростає зокрема у Херсонській та Запорізькій областях. Все це призводить до збільшення відмов військових РФ від участі в бойових діях на території України, повідомляє Генштаб ЗСУ.

На Херсонщині військові РФ почали переселятися ближче до будівель мирних жителів і використовують їх як живий щит проти обстрілів ЗСУ. Про це повідомив перший заступник голови обласної ради Юрій Соболевський.

За його словами, російські окупанти останнім часом змінюють своє місце дислокації і намагаються розташуватися ближче до житлових будинків. Це можуть бути промислові чи адміністративні будівлі, заклади освіти, гуртожитки.

"Якщо ви бачите, що недалеко від вас переїхали окупанти, постарайтеся з'їхати від них якомога далі, до друзів чи родичів. І не забудьте поділитися інформацією про таке сусідство з СБУ або ЗСУ", - радить Соболевський.

Читайте також: В яких Telegram-каналах знайти корисну інформацію для виживання у війні

Останнім часом, говорить він, інтенсивність ударів, що завдаються ЗСУ по російських окупантах на Херсонщині, суттєво зросла, і немає підстав припускати, що цей темп знижуватиметься.

"Орки дуже добре відчувають це за кількістю своїх загиблих солдатів і офіцерів, знищеною технікою і, звичайно, кількістю знищених складів з боєприпасами", - каже Соболевський.

В окупованому Сєвєродонецьку катастрофйічно не вистачає ліків, - пише ІА "Вчасно".

Відколи рашисти наприкінці червня захопили Сєвєродонецьк, українські волонтери та військові припинили постачати в місто продукти та медикаменти. Цим не поспішає займатися й тимчасова влада, унаслідок чого в місті уже кілька тижнів триває дефіцит ліків.

Окупанти не завозять “простим смертним” навіть знеболювальні препарати, про ліки проти застуди чи проти розладу шлунку немає й мови. Єдиний варіант отримати медикаменти — спробувати домовитися з тими, хто їде з території росії чи інших тимчасово окупованих територій у Сєвєродонецьк.  

Валентина, яка кілька місяців тому виїхала з Сєвєродонецька, залишила в місті своїх батьків. Ті відмовилися виїжджати попри вмовляння доньки й постійні обстріли — вирішили, що їм буде краще з новою владою. Хоч жінка з цим не погодилась, однак виїхала з чоловіком на підконтрольну Україні територію.

А тепер слухає у рідкісних розмовах, як тяжко жити в окупації.

“Мати моя, Катерина, живе з вітчимом у старій хаті. Вона дивом не розвалилася від тих прильотів, які лягали поруч, вистояла. Але вона вже стара — набагато старша за мене, це їй років під 70. То ще та “мазанка”, яка з усіх боків продувається. Шматку даху немає — його зірвало ще у квітні, тому одна кімната геть захаращена, в ній не живуть. Вона вже як льох для матері. В іншій кімнаті, спальні, грибок. Вікна теж були вибиті — думаю, що й зараз там “гуляє” вітер. І в усьому цьому, звісно, дощі, вітер — це все призвело до того, що мама захворіла. Ліки знайти нереально — їх просто немає. Якщо якісь і були, то віддавали дітям малим, бо ті хворіють часто”, - розповідає Валентина.

Вдалося знайти смоктальні пігулки та один пакетик жарознижувального порошку за дві пари сережок. Валентина невесело сміється — каже, що про такі торги пам’ятає з розповідей бабусі про пережиті голодомори. І ніколи не уявляла, що це відбуватиметься у 21 столітті. 

“Та ж як це сталося — мама пішла по сусідах, питала, чи немає у когось ліків. Одна сусідка сказала, що є, але не може віддать просто так. Мама запропонувала їй щось на заміну (бо грошей же теж немає, звідки вони візьмуться у пенсіонерки?). “Зійшлися” на двох парах золотих сережок. Ліки, до речі, були протерміновані на рік чи більше, але сподіваємося, що чимось допомогло. А на зв’язок ні мати, ні вітчим не виходять уже два тижні. Вони дзвонили від сусідки по вайберу, бо в неї з’явилася російська сімка. А зараз ніхто ні пише, ні дзвонить”, - каже Валентина. 

Існує й інший варіант отримати ліки — замовити їх у тих, хто їздить з окупованого міста на територію росії чи в такі ж окуповані міста. Однак гарантій, що їх довезуть, немає. 

Схожий інцидент трапився в одному з проросійських телеграм-каналів. Там мешканці Сєвєродонецька перерахували кошти за продукти та ліки псевдоволонтерці, яка мала приїхати з росії й привести все, що просили люди. Однак жінка зникла — разом із грошима й списком того, що треба. Як зауважив сам модератор каналу, він не очікував такої “підстави” і, як і інші, теж перерахував жінці гроші. 

Валентина додає: вона могла б купити ліки в Україні й відвезти їх на окуповану територію. Можливо, вона б так і зробила, якби була впевнена, що її випустять назад в Україну.

“Я не звір якийсь, але мені ніхто не дає гарантій, що мене потім випустять окупанти. Проходити фільтрацію. перевірки якісь — воно мені не треба. Тому зараз теж шукаю по телеграмах якихось людей, у кого можна замовить ліки й хто дасть мені поговорить із мамою, коли довезе все їй. Але як із цим телеграмом сталося — а раптом теж якимось шахраям перекажу гроші? Я переселенка, в мене їх теж немає. Не знаю, що робить, але щось шукаю”, - каже жінка.

Мелітополь перебуває під контролем військ РФ від 25 лютого.

На початку травня мер Іван Федоров заявляв, що з окупованого міста виїхали понад 60% жителів, а основними проблемами тих, хто залишився, стали дефіцит продуктів та безробіття.

Наразі відомо, що окупанти в Мелітополі збирають дані про патріотів України і готуються до псевдореферендуму. На думку мера Мелітополя, про це свідчать декілька знакових розпоряджень окупантів та їх дії в окупованому місті, - пише УНІАН.

"Більш знаковим є псевдорозпорядження, яке вони видали. Ті люди, які підтримують Україну, хто буде казати, що їм в Україні подобається чи розмовляють українською, чи мають щось проукраїнське хоч трохи - будуть виселятися з тимчасово окупованої території. Це депортація. З наших домівок нас хочуть депортувати за те, що ми українці", - акцентував Федоров.

Мер Мелітополя висловив сподівання, що у найкращому випадку окупанти будуть депортувати українців на лінію розмежування до Василівки, де йде перетин із підконтрольною Україні територією.

"Сподіваюсь, що це буде в бік України, бо так ми зможемо підтримати своїх громадян. Але пройти через блокпости до неокупованої території досить складно. Сьогодні у нас шквал дзвінків, тому що черга знову більш ніж 500 людей стоїть на Василівці – це жінки, маленькі діти, рашисти знову не випускають людей", - пояснив Федоров.

Мер Мелітополя зазначив, що зараз невідомо, куди саме росіяни планують депортувати людей, проте у найгіршому випадку це може бути на територію тимчасово окупованого Криму чи підконтрольну РФ.

Мер Мелітополя також зауважив щодо підготовки окупантів до проведення російського псевдореферендуму та розпочатого збору даних у місті.

"Декілька днів тому гауляйтери робили декілька гучних повідомлень, видали псевдорозпорядження – якісь папірці, за якими має пройти референдум на початку вересня. Але більше мене лякає... те, що йде збір даних", - акцентував Федоров.

Мер Мелітополя пояснив, як саме проводять збір даних окупанти.

"Вони повністю перекривають мікрорайон, наприклад, вчора був перекритий район Новий Мелітополь, в якому проживають більш ніж 30 тисяч людей. І просто в кожну квартиру, в кожний дім вони (окупанти - УНІАН) заходять з опитувальним листом. Питають, скільки вас тут живе, хто родичі, яке майно маєте, які автівки маєте, як відноситесь до рашистів, як відноситесь до України", - сказав Федоров.

Він додав, що якщо хтось з мешканців каже, що добре відноситься до України, їх роздягають та шукають татуювання. Якщо відміток на тілі не знаходять, то намагаються вияснити, чи служили їх родичі в АТО, і в такому випадку проводять повний обшук.

"В такому пеклі сьогодні живуть люди на тимчасово окупованій території. Завдяки цим даним вони (окупанти) звичайно будуть робити фейкові опитування або якісь фейкові псевдореферендуми для своєї пропаганди", - підкреслив Федоров.



Четвертий місяць Куп'янськ живе під тимчасовою владою російських військ. Окупанти намагаються впровадити у громаді свою валюту, пропонують російські паспорти та замінували дороги, щоб українська влада не могла привезти гуманітарну допомогу.

Як живуть люди у тимчасово окупованих Куп'янську та Балаклії, Суспільному розповіла Олександра. Вона народилася у Балаклії, а школу закінчила у Куп'янську. У двох містах у неї залишилися родичі, від яких вона знає про життя в окупації. Далі — пряма мова.

Куп'янськ

Ті місцеві жителі, в яких немає супутникового телебачення, дивляться російські телеканали з їхньою пропагандою. Інтернет та мобільний зв'язок відсутній ще з квітня. До цього була ситуація, коли світла, води та газу не було два тижні. Люди — це сила, тому всі допомагали один одному. Але бачити те, що під час дощу усе селище виходить мити посуд та прати речі, — це жах і сльози.

З гуманітарною допомогою складно, бо основна дорога перед містом замінована. Також стоять російські блокпости, які не пропускають ніякі вантажі. Тому для населення російська пропаганда і тисне на це — ніби Україна про них забула, допомога тільки російська доходить.

Багато хто з людей не хотів вірити у те, що відбувається, не хотів лишати свої домівки, тому сидять до останнього. Також нещодавно українські партизани розвішали по місту патріотичні листівки.

Перший час була проблема з постачанням продуктів. Зараз проблема з ціноутворенням, бо ти можеш купити базові продукти, але це вийде на 700 грн. Готівку люди можуть зняти тільки через окремих осіб і для цього треба виїжджати до найближчих міст Луганської області — Сватове або Старобільську. І там ще й намагаються зловити зв'язок чи інтернет, щоб поговорити трішки з рідними. Автобуси ходять у цьому напрямі регулярно, тому дістатися туди можна.

У Куп'янську медики працюють. Лікарні приймають російських військових по частинах після того, як наші по них луплять. Нещодавно нам надали інформацію знайомі, що до 13 липня вони мають звільнити усі палати від людей з дрібними осколковими пораненнями, щоб було все готово. Я так розумію, готується якась провокація.

Мер Куп'янська Геннадій Мацегора, який пішов на співпрацю з російськими військовими, надав окупантам гуртожитки для життя. Вони почали контролювати місто. Зараз Мацегора у полоні росіян, бо все, що їм від нього було потрібно, вони взяли.

Окупанти намагаються впровадити рублі, але йде цей процес слабко. Магазини та підприємства не погоджувались, але коли до них приходить натовп орків і прямо погрожує життю власників та їхнім рідним, то іншого виходу немає. Курс 1,5 рубля до 1 гривні, район живе за московським часом і комендантською годиною з 20:00 до 06:00.

13 червня окупанти Куп'янська ввели воєнний стан, загальної мобілізації серед населення не проводили. У місті намагаються впровадити роздачу паспортів РФ. У школах вчителів у серпні планують відправити на якийсь тренінг у Бєлгород, роздають нову програму з історією Росії. Атестати також видали за зразком РФ. Цьогорічним випускникам обіцяють пільги при вступі до будь-якого вишу Росії.

Балаклія

Продовжуються обстріли. Гуманітарну допомогу з Росії видають за особистими даними. Комендантська година — з 14:00, зв'язок можна зловити, але не завжди. Світла та води немає, місцева псевдовлада повісила прапор РФ на адміністрації, перед якою стоїть пам'ятник Тарасу Шевченку. Пенсіонерам видають 10 000 рублів, за якими треба простояти величезну чергу. Евакуюватися можна тільки через територію РФ, чоловіків дуже жорстко допитують на кордоні.

Вовчанськ

Українських підприємців, які залишилися у тимчасово захопленому Вовчанську, російські військові змушують працювати на потреби Росії. У тих, хто не погоджується на це, відбирають бізнес.

"Ситуація у своїй більшості незмінна. Заставляють працювати бізнеси та "оформлюватися" по законах Російської Федерації. У тих, хто на це не погоджується, бізнес "віджимають". Вони відчиняють свої магазини та везуть товари з РФ втридорога", — сказав співрозмовник.

За його словами, нещодавно у Вовчанську росіяни побудували нові місця для підприємців.

"Там нещодавно була перебудова на ринку і будували нові МАФи для продавців-орендаторів. Хто відмовляється запустити продаж свого товару — відбирають МАФ з усіма товарами", — каже чоловік.

Деякі товари жителям Вовчанська, який розташований за 20 км від кордону з РФ, доводиться завозити з країни-агресора.

"Аптеки "працюють", але вони пусті. Люди своїми силами возять ліки з РФ і торгують на вулиці під сонцем. Лікарні майже не працюють", — розповів чоловік.

Електропостачання людям увімкнули на чотири дні 10 червня, коли росіяни святкували День Росії. Зараз у жителів світло є з перебоями.

"Вода у людей є. Росіяни роздають свою гуманітарку. Багато людей ходить за нею від необхідності. Містом наразі керує гауляйтер, місцевий бандит. Люди чекають на звільнення", — говорить співрозмовник.

Підписуйтеся на наші оновлення у Viber (новости Славянска)

Слідкуйте за нами в Instagram

Та телеграм: https://t.me/news6262

НОВИНИ
11:24, Сьогодні