В інформаційному просторі дуже часто з’являється словосполучення “Мінські угоди”. Що вони собою представляють та чому їх вважають невигідними для України, ми спробували розібратись.
Як каже Вікіпедія, Мінські угоди (домовленості) - це усталений узагальнювальний термін на позначення трьох спільних документів сторін — учасників врегулювання ситуації на Донбасі в Нормандському форматі.
Ці домовленості мали принести мир на Донбас. Перші Мінські угоди були підписані у столиці Білорусі на початку вересня 2014 року після сумнозвісних подій в Іловайську.
Договір був укладений учасниками Тристоронньої контактної групи: послом Гайді Тальявіні (від ОБСЄ), другим Президентом України Леонідом Кучмою (від України), послом Російської Федерації в Україні Михайлом Зурабовим (від Росії). Крім того, під Протоколом стоять підписи Олександра Захарченка (очільник невизнаної «ДНР») та Ігоря Плотницького (очільник невизнаної «ЛНР»).
Фото: РИА новости
Мінський протокол складався з 12 пунктів, серед яких було ухвалення Закону про тимчасовий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей, забезпечення проведення дострокових місцевих виборів, виведення незаконних збройних формувань, військової техніки, бойовиків і найманців з території України, звільнення заручників і незаконно утримуваних осіб.
У ніч на 20 вересня 2014 року в Мінську був ухвалений меморандум про про припинення вогню, зупинці на поточній лінії зіткнення і встановлення 30-кілометрової зони безпеки в Україні.
Проте, перемир’я не вдалося досягти. Тоді бойові зіткнення тривали у Донецькому аеропорті, а потім і в Дебальцевому.
Другі Мінські угоди
У 2015 році був підписаний "комплекс заходів щодо виконання Мінських угод". Узгодження відбулось на саміті в Мінську 11-12 лютого 2015 року за участі лідерів Німеччини, Франції, України, Росії та самопроголошених “народних республік” у форматі "нормандської четвірки". Документ, який підписали, ще називають "Мінськ-2".
Текст угод деталізував положення "першого Мінська". Одразу після підписання "Мінська-2" його автори - Ангела Меркель, Франсуа Олланд, Петро Порошенко та Володимир Путін - підписали окрему декларацію, у якій висловили повну підтримку реалізації цих домовленостей.
Фото: BBC. Україна
Головна проблема мінських угод - те, що з моменту їхнього підписання Москва та Київ трактували їх принципово по-різному - пишуть BBC Україна.
Зафіксований у них алгоритм вирішення конфлікту на Донбасі Москва вважає ідеальним для себе.
У Києві ж мало хто має ілюзії щодо "Мінська": і перші, і другі угоди були підписані на тлі болючих поразок української армії на Донбасі, а тому містять вкрай невигідні для України положення.
Для Росії конфлікт на Донбасі існує всередині країни між Києвом та самопроголошеними республіками “ЛДНР”, а Москва ніби виступає посередником, який допомагає сторонам домовитись. Для України - це конфлікт між Києвом та Москвою і жодної мови про перемовини з окупаційними адміністраціями йти не може.
Суперечки тривають щодо того, що має статися спочатку: вибори на територіях, які займають “республіки”, або отримання контролю над неконтрольованою ділянкою кордону з Росією. Україна наполягає на другому, адже як можна провести демократичні вибори на територіях, які вона не контролює?
Вирішити суперечливі запитання можна шляхом внесення змін до Мінських угод, проте Москва виступає рішуче проти.
Голова РНБО Олексій Данілов зізнається: повна реалізація мінських домовленостей призведе до розвалу України, тому виконувати їх Київ не дуже поспішає. Президент Володимир Зеленський же заявляв, що "не задоволений усіма пунктами Мінська, але треба робити (хоч) щось".
Отже, Україна каже, що у нинішньому вигляді Мінські угоди виконати буде вкрай складно, якщо взагалі можливо, тому їх треба міняти. На що Росія категорично не погоджується.
10 лютого у Берліні відбулися переговори політичних радників лідерів країн "нормандської четвірки" (Україна, Франція, Німеччина, Росія). Попередня зустріч радників лідерів "нормандської четвірки" відбулася 26 січня у Парижі. Тоді сторони домовилися продовжувати діалог щодо врегулювання конфлікту на Донбасі.
Фото: Facebook
Останній раз лідери "нормандської четвірки" збирались за одним столом у грудні 2019 року. Тоді на переговорах був присутній Володимир Зеленський. Вони не дали відчутних результатів.
Зустріч 10 лютого тривала близько 9 годин, але завершилася без ухвалення спільної декларації. Андрій Єрмак, який представляв українську сторону на зустрічі, заявив, що всі визнали необхідність виконання мінських домовленостей.
Росію на перемовинах представляв заступник глави адміністрації президента Дмитро Козак. Він заявив, що перемовини пройшли безрезультатно і "розбіжності подолати не вдалося", повідомляє "ТАСС". Також він додав, що Франція та Німеччина не хочуть тиснути на Україну.
“Отказались в проекте заявления, который был предложен для рассмотрения, даже цитировать минские соглашения о том, что вопросы будущего постконфликтного статуса этих территорий должны решаться в консультациях и обсуждениях с представителями отдельных районов (ОРДЛО – ред.). Это ключевое разногласие, которое Украина отказалась согласовать" - цитата Козака.
Як повідомляє Цензор. НЕТ, політичні радники лідерів країн Нормандського формату висловили прихильність до режиму припинення вогню та підтвердили настрій на продовження переговорів.
Єрмак висловив сподівання, що незабаром відбудеться нова зустріч радників лідерів "нормандського формату", а також відновиться робота тристоронньої контактної групи щодо Донбасу, зокрема, щодо обміну полоненими.
Ця зустріч відбулась на фоні постійних заяв про російське вторгнення і після того, як стартували військові навчання “Союзна рішучість-2022”.