У Слов’янську запровадили новий проєкт «Музейні вечори на Монополії Крона». 26 листопада відбувся перший такий вечір.
Слов’янський краєзнавчий музей разом з Монополією Крона запровадив проєкт під назвою «Музейні вечори на Монополії Крона». Перший такий тематичний вечір відбувся 26 листопада. Говорили про перші автомобілі у Слов’янську та їх власників.
Науковий співробітник музею Олександр Плахов та краєзнавець із Краматорська Віктор Іванов розповідали про те, коли у Слов’янську з’явилися перші автомобілі, якими вони були, ким були власники, як реєстрували автомобілі та ще багато цікавого за цією темою.
Розмова супроводжувалася відео та фотоілюстрацією, а також виставкою мінімоделей автомобілів.
Варто зауважити, що захід можна було відвідати, якщо є зелений сертифікат про вакцинацію, або довідка про негативний ПЛР-тест, або довідка одужання чи антитіла.
Отже, учасники зустрічі дізналися, що перші автомобілі у нашому місті з’явилися приблизно 110 років тому. У 1910-1911 роках на все місто з населенням близько 30 тисяч людей було лише два автомобілі.
Виявилося що автомобілі ці були офіційно зареєстровані. Це з’ясувалося, коли влітку 1911 року начальник повідомлень Київського військового округу надіслав до Харківської губернії (Слов’янськ тоді знаходився в її складі) грамоту з наказом передати йому опис всіх автомобілів губернії. Циркуляр передали поліції, та з’ясувала що на всю губернію є три автомобілі. Два з них були саме у Слов’янську.
Один автомобіль належав міському нотаріусу Єфиму Єфимовичу Язєву. Він був громадським діячем, піклувальником кількох навчальних закладів, був учасником благодійної спільноти та просто поважною людиною. Жив на нинішній вулиці Свободи (тоді - Таганрозька). Свій автомобіль нотаріус купив у Харкові у німецького торговця сільськогосподарською технікою Людвіга Яффе. Автівка Єфима Язєва була марки N.A.G. Нотаріус мав власного водія.
Власником другого автомобіля був селянин з Рязанської губернії Андрій Степанович Горелишев. Його можна назвати першим «євробляхєром», бо чоловік привіз свій автомобіль виробництва Бельгійської автомобільної фабрики з Німеччини. Андрій Степанович мав свій будинок на тодішній вулиці Билбасівській (десь в районі вул. Ярослава Мудрого). Потім він був власником пивного заводу. Андрій Горелишев також мав свого водія.
Також Олександр Плахов розповів, що у місті в той період існували вже певні правила для пересування автомобілів – швидкість не більше 15 км/год, номери для візників, гужовий транспорт повинен був поступатися дорогою автомобілям. Останні, своєю чергою, повинні були пропускати хресні ходи, поховальні процесії та марші військових.
Власники телефонів тоді мали дозволяти власникам автівок телефонувати, якщо транспорт ламався.
Але куди саме ділися перші автівки Слов’янська – історія замовчує.
Така своєрідна лекція надихнула слухачів поділитися своїми історіями про автомобілі. Дехто розповідав, яким приватним транспортом володіли родичі, які цікаві автівки мали приятелі.
А чи є серед наших читачів ті, хто пам’ятає, які автомобілі були поширеними, або навпаки – рідкісними, за часів СРСР?