Чому у маленьких містах люблять "радянські" святкування, або як у Слов’янську спортивну школу вітали

Слов’янська спортивна школа відзначила своє 60-річчя. Але вітати усіх зібралися у школі мистецтв.

Це здивувало одразу. На пошту журналістам прийшло повідомлення із запрошенням до Школи мистецтв на святкування. Але чому спортсменів вирішили привітати саме так?

Святкували День народження спортивної школи у актовій залі школи мистецтв, а спортсменів вітали грамотами, подяками та подарунками. 60 років тому у нашому місті відкрилася дитячо-юнацька спортивна школа. Її першими відділами стали легка атлетика та вільна боротьба. З цього і почався весь подальший розвиток. За усі ці роки в школі змінилися директори, багато вихованців досягли висот, а сама школа зазнала перевтілень і значно розширилася.

Читайте: Ветеран "Шахтаря", ідеолог українського самостійництва та естрадна співачка. Історії невідомих слов’янців

І тут ми замислюємося про те, а як зазвичай у маленьких містах проходять святкування? Однаково.

Це завжди одне й те саме: урочиста музика, ошатно одягнені ведучі, привітання від голови (селища, міста, області, ВЦА - потрібне підкреслити), грамоти, подяки, подарунки у пакетах, виступи дітей. І, якщо чесно, виступи дітей на таких святах - це найприємніше з усього переліченого. Зазвичай одразу після привітання той самий голова йде, не додивившись навіть половину концерта. Грамоти і подяки - напевно, приємний бонус для тих, хто їх отримує, але по факту, просто залишок "радянщини". Особисто наша думка - заохотити людей за хорошу роботу можна чимось іншим, ніж папірцем з особистим підписом того самого голови. Все це йде ще з часів Радянського Союзу, коли важливішим було зробити видимість святкування, ніж дійсно привітати тих, хто цього заслуговує.

І так кожен раз. Яке б свято не було. День медпрацівника, День вчителя, День захисників України, День соцпрацівників.

Читайте: Олександрівці 160 років! Як відбулось святкування

То чому ж саме такий формат святкування найчастіше вибирають у маленьких містах? Можливо тому, що це найлегше у реалізації та організації? Закупити десяток грамот, дати підписати комусь "важливому", знайти декілька творчих колективів, щоб розбавити нудьгу офіціозу, запросити "важливих" персон і штовхнути декілька пафосних фраз. Для кого це свято?

Мусимо визнати, з кожним роком з’являються люди, які готові робити щось зовсім небанальне. Вони не обмежуються класичними концертами у якомусь з актових залів, а роблять програму безпосередньо для тих, кого вітають. Можливо скоро більшість свят проходитиме не "для галочки"?

Читайте: 5 ініціатив від мешканців Слов’янська, які вдалося реалізувати

Попри все, вітаємо спортивну дитячо-юнацьку школу з черговим ювілеєм. Ви виховуєте справжніх чемпіонів, це вартує більшого, ніж усі грамоти цього міста!

Ось як проходило привітання спортсменів у Школі мистецтв: