6 вересня вважається датою визволення Слов’янська від нацистської окупації у часи Другої Світової війни.
Яскраво ці події у книзі "Славянск. Память на века" написав Едуард Арутюнян.
Перші передумови звільнення Донбасу виникли, коли після оточення нацистських військ у Сталінграді війська Південно-Західного та Південного фронтів, розгромили вороже угрупування "Дон", вийшли на підступи до Донбасу.
20 січня 1943 року Головне Командування прийняло план наступальної операції "Скачок". За цим планом головні удари мали нанестися з фронту Покровське та Старобільськ на фронт Краматорську, Артемівська у напрямку до Сталіно та Волновахи.
Бої за Донбас розпочалися 29 січня 1943 року.
У лютому армійці підійшли до Слов’янська. 6 лютого північно-західна частина міста була захоплена. Але після цього ворог тимчасово призупинив наступ на місто. Там розвернулися жорстокі бої за звільнення міста і району. Поки бої за Слов’янськ тривали, наші війська вже захопили Крамторськ і деякі сели Слов’янщини.
У районі Слов’янська супротивник, посилений підкріпленням, активно чинив опір, переходив у контратаки за допомогою танків та авіації, будь-якими шляхами намагався вибити зі Слов’янського курорту частини 195 стрілкової дивізії.
Тільки 17 лютого, після перегрупування, військам 1-ї гвардійської армії вдалося визволити Слов’янськ. На короткий час життя міста повернулося у звичайне русло.
Протягом лютого на допомогу нацистським військам прибули танковий корпус СС, три піхотні дивізії з Франції.
З 21 лютого ворог переходить у наступ. Радянські війська відходили до Сіверського Донця. Місто знову було захоплено.
Вже у червні в рамках місцевих операцій 8 гвардійська армія генерала Чуйкова, форсувавши річку з району сіл Ізюмського району, почала наступ на Слов’янськ знову. Наступ йшов через Хрестище та Голу Долину.