«Ну що, коли діток народиш вже?» - це питання дівчата від 18 років чують чи не частіше, ніж фразу: «Ну що там, коли заміж?». А дійсно, чому ж молодь зараз все частіше відмовляється від народження дітей?
В одному з попередніх матеріалів cайт 6262.com.ua розповідав, як виглядає дискримінація за сімейним станом на прикладах історій двох людей.
Читайте: “Ну що, коли весілля?” - як виглядає дискримінація за сімейним станом
Отже, коли людина все ж укладає шлюб, питання типу «Ну що, коли заміж/женишся?» закінчуються. Але замість них з’являються нові на кшталт: “Треба про дітей подумати”, “Ну що, коли діти?”, “Коли народиш? Годинник цокає”, “Давай народжуй, бо буде запізно”, “Ти народи, а разом якось виховаємо” тощо.
Одночасно з цим існують люди, які свідомо відмовляються мати дітей попри таку можливість та протистоять репродуктивному тиску на жінок. Такі люди називають себе чайлдфрі (англ. - childfree). Є також люди, які віддають перевагу всиновленню сиріт, аніж народженню дітей.
У Слов'янську також є такі люди. Знайти їх не просто, а ще важче - умовити говорити про себе відкрито. Тож кілька місяців тому ми знайшли дівчину, яка погодилася анонімно розповісти, чому не хоче народжувати.
Читайте: Чому я не хочу народжувати дітей. Мешканка Слов’янська розповідає про свою філософію
На основі розповіді нашої анонімної героїні, а також коментаря психологині та психотерапевтки зі Слов’янська Ольги Пастухової ми склали перелік причин, через які жінки та дівчата відмовляються народжувати.
1. Історії про чужий негативний та травматичний досвід виношування та народження дитини: біль, шрами, розриви тканин, розтяжки, втрата краси, проблеми з гормонами, помилки лікарів.
2. Відсутність сексуальної освіти. Дівчата та підлітки не отримують інформацію від батьків та вчителів у школі, через що запізно дізнаються про особливості жіночого тіла.
3. Тиск з боку родичів, близьких та друзів родичів, які вважають, що знають краще, як дівчині чи жінці прожити життя. Тобто бажання відстояти свої права та довести, що “жінка вам не інкубатор”.
4. Бажання виховати дитину, яка втратила своїх біологічних батьків, оскільки “у світі і так багато самотніх дітей, яким потрібна любов”.
5. Сприйняття вагітності як насильства над тілом та вторгнення в особистий простір. Неприязнь до теми материнства та змін у тілі під час вагітності.
6. Небажання перетворювати життя на перегони за грошима та вільним часом заради того, щоб дитина отримувала усе необхідне. Поки дитина дорослішає та навчається, витрати значно збільшуються у порівнянні з життям без дитини, вільного часу стає менше (як і сил та годин на сон).
7. Коли головна мета життя - творчість, кар’єра, самореалізація. Людина не вважає дітей сенсом життя.
8. Відчуття, що світ та країна знаходяться у кризовому, нестабільному стані, а отже це зовсім невдалий час для народження дітей.
9. Одночасно з думкою про світову кризу існує також інша: світ став значно безпечнішим та спокійнішим, і тепер продовження роду не означає виживання.
10. Нелюбов до дітей. Так, бувають люди, які просто не люблять дітей, не відчувають до них ніяких теплих почуттів, не вміють з ними поводитися та не хочуть цьому вчитися.
Щодо статистики чайлдфрі, то її в Україні не існує. Єдина наочна офіційна статистика - це кількість народжених дітей у різні роки. Так, кількість народжених з 2010 по 2020 рік демонструє в інфографіці Опендатабот.
Згідно інфографіки, з 2010 по 2012 рік кількість народжених за рік збільшувалася: 2020 рік - 497 689 дітей, 2012 - 520 705 дітей. З 2012 по 2020 рік цифра знову почала падати: у минулому році народилося 293 457 дітей.
У 2020 році зафіксовано найнижчу народжуваність за останні 10 років: вона склала 293 457 осiб, в той час коли смертність сягнула 616 835 осiб.
Щодо населення, то його кількість теж скоротилася: 1993 рік - 52 млн. 244 тис, 2021 рік 1 травня - 41 млн. 442 тис.