Сайт 6262.com.ua розпочинає серію матеріалів про історію кладовищ Слов’янська.
За довгі століття існування Слов’янська у місті змінилося не одне покоління. Більшість тих, хто тут жив, зберігає земля Слов’янська. Тож за багато років у місті з’явилося не одне кладовище.
Серед них є найстаріше, яке зберігає історію міста – це Староміське кладовище, яке бере свій початок у 19 столітті. З нього ми і почнемо серію матеріалів, присвячену історії міських цвинтарів.
Отже, Староміський цвинтар вже багато років є закритим і знаходиться він між вулиць Шевченка та Одеської.
Саме кладовище раніше було доглянутим, багаті надгробки представляли собою цілі витвори мистецтва. На жаль, більшість з них не збереглися до нашого часу. За історичними даними, вік кладовища становить близько 200 років. Тут зберігаються залишки майже всіх багатих та впливових містян минулого.
Старе кладовище зберігає в собі багато загадок. Одна з них – старовинне архітектурне спорудження, яке в 1999 році було занесено до списку пам'яток архітектури місцевого значення - фамільний склеп Залеських.
Як зазначають місцеві краєзнавці, останки сім'ї в каплиці не зберігаються, їх могили розташовані поруч. Ліворуч був склеп відомих меценатів Шнуркових, а трохи далі - ще одна каплиця, мармурова.
Як передають старожили, каплиця була побудована одним з сользаводчиків, професором і доктором медицини Залеським. Багатий городянин звів фамільний склеп на міському кладовищі для своєї сім'ї в 19 столітті.
Каплиця Залеських із часом перетворилася на руїни, проте деякі її елементи збереглися. Завдяки роботі краєзнавців-дослідників Володимира Коцаренка і Сергія Лук'янова ми можемо побачити і первинний вигляд каплиці. Ці знімки в 1942-1943 роках зробив солдат німецького саперного мостобудівного батальйону, який тоді входив до складу 17-ї армії і базувався в наших краях.
У 2018 році під час прибирання на Староміському кладовищі був знайдений надгробок з датами 1823-1883 і написом "Підполковник Іван Йосипович Вейс". Дане поховання належить людині, ім'ям якої в кінці 19 століття названо одне з озер на Слов'янському курорті - Вейсовим. Іван Йосипович Вейс в кінці 19 століття був акцизним чиновником зі збору мит. На карті міста 1877 року Вейсовим ще називалося озеро Маяцьке. Генеральне прибирання проводили представники ГО "Сильні громади" і АДВІС "ПЛАЦДАРМ".
2 червня 2018 року під час робіт з ідентифікації поховань відомих людей Слов'янська кінця 19 - початку 20 століття на кладовищі знайшли польське поховання. На плиті з чорного мармуру польською мовою написано: "Міхал Йоч. Народився 1853 помер 1 травня 1914 року. Дорогому батькові і чоловікові. Сім'я".
У той же день виявили унікальний надгробок з рожевого мармуру Олександри Тимофіївни Мартиненко, імовірно з роду найвідомішого фабриканта і мецената Жевержеєва. На надгробку вказана дата смерті 20 березня 1887 року.
Так, поруч виявлено ще один надгробок. Судячи по батькові - рідної сестри Олександри Мартиненко - Марії Жевержеевої, яка померла на 5 років раніше Олександри Мартиненко. Зерху напис "Дівиця". Тобто Марія Жевержеева померла незаміжньою, і можна припустити, що в молодому віці.
У тому ж році відбувся круглий стіл, під час якого громадські діячі, краєзнавці та представники міської влади окреслили спільний план дій із створення єдиного історико-меморіального комплексу на місці Староміського кладовища.
У 2019 році на Староміському цвинтарі пройшло розчищення від рослинності та покос трави. Тривали процеси розробки детального плану території та землевідводу під майбутній Меморіальний парк. Також проходила паспортизація трьох пам’ятників архітектури: Дзевульського і Лянге, Будинку купецьких зібрань та усипальниці Залеського.