В українському новинному просторі часто можна натрапити на фрази на кшталт: «ЛГБТ-спільнота провела Марш рівності», «як містяни ставляться до ЛГБТ», «ЄС оголосили вільною зоною для ЛГБТ» та інші. Ми спробували максимльно доступно пояснити читачам, що ж означає ЛГБТ.
Що означає ця абревіатура ЛГБТ, з яких понять складається? І що мають на увазі ті, хто використовують її у контексті новин чи публікацій у соцмережах?
Кілька років тому сайт 6262.com.ua публікував анонімне інтерв’ю з геєм зі Слов’янська. Реакція аудиторії на це інтерв’ю була бурхливою - дехто залишав коментарі про необхідність таких статей. Але більшість писала в соцмережах сповнені хейту коментарі. Були й такі, хто вимагав видалити матеріал з сайту.
Така ситуація наштовхнула нас на думку: слід розказати про терміни та поняття, які включає в себе ЛГБТ, та максимально просто пояснити їх читачам. У цьому ми і спробували розібратися.
Для розуміння контексту ми підготували експлейнер із базовими визначеннями. Допомогла нам комунікаційна менеджерка ГО Інсайт Таісія Герасимова.
Довідка: ГО Інсайт - це українська громадська організація, головними цінностями якої є рівноправ'я, свобода, інклюзивність, різноманіття для усіх соціальних груп. Організація займається правозахисною та просвітницькою діяльністю, надає допомогу та підтримку ЛГБТКІ-людям.
Що криється за абревіатурою ЛГБТ
ЛГБТ – це лесбійки, геї, бісексуальні та трансґендерні люди. Іноді до абревіатури додають +, оскільки включають туди ще інтерсекс людей, квір та небінарних людей. Тобто це всі не гетеросексуальні люди.
Здебільшого молоде покоління мислить ширше і намагається не обмежувати себе чіткими рамками сексуальної орієнтації.
Але для того, щоб не ускладнювати спілкування, частіше за все просто використовують абревіатуру ЛГБТ.
Гетеросексуальність та гомосексуальність - це
Гетеросексуальність - це романтичний потяг виключно до людей протилежної статі/ґендеру.
Гомосексуальність - це романтичний потяг тільки і виключно до людей своєї статі/ґендеру.
Бісексуали, пансексуали, асексуали – хто вони
Асексуали не відчувають статевого потягу, мають низьку або повністю відсутню зацікавленість у сексуальних стосунках.
Бісексуали – це люди, які впевнені, що їх приваблюють і жінки, і чоловіки.
Пансексуали кажуть, що їх приваблює будь яка людина, бо окрім жінок та чоловіків є ще трансґендерні та небінарні люди, і закохатися можна у будь-яку людину.
Хто такий квір
Квірами себе називають ті, хто не вписується у чітку гетеронормативну модель. Гетеронормативність – це коли у патріархальній культурі прийнято, що дівчатам подобаються хлопці, а хлопцям – дівчата.
Квіром може себе називати і бісексуальна, і гомосексуальна людина, і будь-яка інша не гетеросексуальна.
Що означає інтерсекс
Інтерсекс-люди – ті, хто народилися з варіантами статевих ознак, які не підходять під типові визначення для чоловіків або жінок (хромосоминий набір, внутрішні та зовнішні статеві органи, статеві гормони тощо).
Часто, коли дитина виростає, його чи її фізіологічна стать не співпадає із тим, як себе ця людина відчуває. Зараз вже йдеться про те, щоб не робити дитині операцію після народження, а почекати і дати можливість обрати самостійно.
Трансґендер та травесті – не одне й те саме
Трансґендерні люди – це ті, чия стать, вказана при народженні, на співпадає з їх ґендерним самоусвідомленням. Є поширена фраза «народилися не в тому тілі», хоча самі трансґендерні люди просять так не казати. Вони можуть хотіти зробити перехід, зробити часткові фізичні та документальні зміни, а дехто не хоче. Трансґендерним людям не завжди потрібна повна операція, але часто потрібно змінювати документи (паспорт, свідоцтво про шлюб тощо).
Трансґендерний чоловік – це людина, яка відчуває себе чоловіком, але народилася жінкою. Людина може виглядати як жінка, але говорити про себе як про чоловіка.
Відповідно, трансґендерна жінка – це людина, яка відчуває себе жінкою, але народилася чоловіком.
Ознакою поваги до трансґендерної людини буде звертатися до неї чи нього так само, як вони кажуть про себе.
Травесті – це сценічний жанр. Частіше за все чоловіки перевдягаються у яскравих дів для сценічних виступів, але ці образи не мають нічого спільного з їх повсякденним життям. Сценічне амплуа не повинне бути пов’язаним із сексуальною орієнтацією.
Не гетеросексуальна орієнтація – це не хвороба і не злочин
Якщо говорити про наукові факти, то ВООЗ у 90-ті роки ухвалила рішення про те, що гетеросексуальність, гомосексуальність та бісексуальність - варіанти сексуальної орієнтації. Тобто всі вони "нормальні". Тоді ж організація прийняла поправку про виключення гомосексуальності зі списку хвороб. У 1991 році, відповідно до рекомендацій ВООЗ, Україна першою з колишніх радянських республік скасувала кримінальне покарання за добровільні статеві стосунки між дорослими чоловіками.
Основним документом, який відображає сучасні погляди медиків на те, що треба вважати розладом, є Міжнародна статистична класифікація хвороб та пов'язаних розладів здоров'я. ВООЗ ще у 1993 році ухвалила її поточну редакцію, що стала чинною в Україні з 1 січня 1999 року. Розділ F.66 цього документу під назвою «Розлади психіки та поведінки, пов'язані із статевим розвитком та орієнтацією» містить примітку, яка має зупинити спекуляції: «Сексуальна орієнтація сама по собі не може вважатися розладом».
Тобто лікарі та науковці давно не вважають гомосексуальність чи бісексуальність хворобою чи психічним розладом, це не карається законом і не є злочином.
Не гетеросексуальності не слід боятися, сексуальною орієнтацією не можна «заразити», на неї не можна «підсадити»
Оскільки це не хвороба, то немає чого лікувати. У країнах Європи та США є заборона лікування цього.
Хоча свого часу від такої практики постраждало багато людей, один з таких – відомий англійський математик, логік та криптограф Алан Тьюрінг, який, врешті-решт, покінчив життя самогубством.
Наприкінці 1950-х створили спеціальний законодавчий комітет для вивчення гомосексуальних злочинів, який прийшов до висновку, що більшість геїв і лесбійок були врівноваженими, і що гомосексуальність виникає з причин, незалежних від кримінального права. Унаслідок цього у 1973 р. правління Американської психіатричної асоціації проголосувало за виключення гомосексуальності зі списку психічних хвороб.
У чому різниця між статтю та ґендером
Стать – це фізіологія, первинні та вторинні статеві ознаки. Ґендер – це все, що пов’язано із сприйняттям нас у суспільстві. Люди, у яких збігається стать і ґендер, називаються цисґендерними. У яких різняться - трансґендерними.
Чи правда, що існує близько 50 варіантів ґендеру
Це достатньо нове поле для досліджень. Деякі люди усвідомлюють, що не «вписуються» у запропоновані варіанти ґендерів і обирають собі свій варіант.
Є умовний стовідсотковий чоловік та умовна стовідсоткова жінка. А між ними є ще безліч людей, які кожного дня мають різний настрій та самопочуття. Одного дня дівчина може захотіти одягти спортивний костюм та кеди і на кілька відсотків просунутись далі від стовідсоткової жінки. А наступного - можна одягти сукню та підбори і почувати себе жінкою трохи більше.
Про найпоширеніші стереотипи
1. Бісексуальні люди часто змінюють сексуальних партнерів – ні, це означає, що людина може багато років бути у стосунках з чоловіком, а після розставання почати будувати їх з жінкою.
2. Не гетеросексуальна орієнтація – це хвороба, і якщо діти будуть дізнаватися про це, то теж такими стануть - ні, це не хвороба, цим неможливо заразитися. Як ми вже писали раніше, достатньо наукових досліджень спростовують цей стереотип.
Часто можна почути фразу на кшталт: «От діти побачать, почують, і будуть таке ж робити». На противагу цьому дослідження демонструють, що більшість гомосексуальних людей росли у гетеросексуальних сім’ях та оточенні. І навпаки: у гомосексуальних сім’ях виростають гетеросексуальні діти.
3. Якщо дитина спостерігатиме, як два чоловіка тримаються за руки, то теж такою стане – ні, один раз подивившись на чиїсь стосунки чи спостерігаючи за людьми неможливо «переметнутися на інший бік».
4. ЛГБТ людей небагато і вони тільки десь у столиці серед еліти – ні, насправді їх багато і в провінційних містечках, але вони змушені ретельно ховатися. Так, наприклад, в Україні існує спільнота військових ЛГБТ - у 2018 році утворилося об’єднання “Українські ЛГБТ військові за рівні права".
5. ЛГБТ спільнота – це тільки безладні сексуальні стосунки, які не мають нічого спільного із створенням родини. Насправді ж багато хто з них бажає створити родини, живе з одним партнером і мріє про дитину. Але українське законодавство не дозволяє неґетеросексуальним парам всиновлювати дітей та узаконити стосунки.
Чому дівчина пише про себе у чоловічому роді
У соцмережах дівчата часто пишуть про себе «я зробив, «я вирішив, «я зустрів» тощо. Одна з причин може критися у тому, що у пострадянських країнах панує патріархальна культура. А підлітки та молодь обирають для себе ту модель поведінки, яка може допомогти сприймати їх серйозніше і на рівні з хлопцями.
У певний момент людина розуміє, що можна якось інакше заявити про себе, зробити себе видимою, відстоювати свою позицію (нехай і в соцмережах). Причина може бути в тому, що дівчина стикається з ланцюгом ґендерних стереотипів і таким чином намагається протистояти їм.
Використання чоловічих займенників – це теж частина самоусвідомлення та самовідчуття.
Як правильно називати та звертатись до ЛГБТ людей
Є правильна термінологія – гомосексуальність та гомосексуали. А є хибний термін гомосексуалізм, який вживали ще тоді, коли не гетеросексуальна орієнтація вважалася хворобою.
Бісексуальні, гомосексуальні люди, геї та лесбійки – це ок. Нетрадиційна орієнтація – це не ок, бо згідно ВООЗ, не гетеросексуальні орієнтації також є варіантами норми.
Секс-меншини – не коректний термін. Краще використовувати вже названі терміни: геї, лесбійки, гомосексуали, бісексуали, гомосексуальні та бісексуальні люди, трансґентерні люди.
Звертатися до людей слід у тому ж роді, в якому вона чи він самі себе називають.
Не варто казати «вона була чоловіком» або «вона змінила стать» - краще сказати «вона зробила перехід» або «вона на стадії переходу», або «це трансґендерна жінка».
ЛГБТ-прайд – це не мітинг, не протест і не марш
Прайд – це правозахисна акція про те, що у суспільстві є багато гомосексуальних, бісексуальних та трансґендерних людей, які хочуть мати рівні права з гетеросексуальними людьми та парами. Він спрямований на те, щоб актуалізувати проблему рівності у суспільстві, однакових прав та свобод, проблем.
Такі акції влаштовуються для того, щоб говорити про проблему, поступово викорінювати радянське розуміння сексуальності та орієнтації.
Що робити батькам, чия дитина зробила камінг-аут
Для початку розберемо, що таке камінг-аут. Від англійської coming out – розкриття, вихід, дослівно перекладається як «вихід назовні» і означає процес розкриття своєї сексуальної орієнтації або гендерної ідентичності перед іншими.
Якщо дитина відкрилася, не треба намагатися її лікувати, рятувати чи перевиховувати. Переживання батьків, особливо негативні, не мають спричинити фізичну чи психологічну агресію. Слід утриматися від негативної реакції, бо це може призвести до втрати довіри від власної дитини.
Якщо дитина відкрилася вам, це означає, що вона чи він самі про себе все знають і усвідомлюють себе, тож краще спокійно поспілкуватися з дитиною, пошукати інформацію по темі на сайтах та сторінках організацій, які опікуються правами ЛГБТ.
Дайте собі час на те, щоб прийняти новину, усвідомити. Якщо вже готові, подякуйте дитині за довіру. Не бійтеся ставити питання стосовно камінг-ауту, але контролюйте себе, щоб інтонації не були агресивними, зневажливими, підозрілими для дитини.
Якщо ви не можете спокійно прийняти новину та вам важко стримувати емоції, варто розібратися, чому так відбувається, що вас лякає та викликає негатив.
У будь-якому випадку, в сексуальній орієнтації чи гендерній належності дитини не слід шукати винних, бо це не хвороба, не “погане виховання”, не недолік, не злочин, не “поганий вплив суспільства” і не “неправильна поведінка”. Краще зробити усе можливе, щоб дитина не відчувала себе нікому непотрібною та “якоюсь не такою”.