Нові депутати Слов’янська. Партія «Миру та розвитку». Досьє

Хто вони, нові депутати? Розповідаємо про представників партії «Миру та розвитку».

У депутатський корпус Слов’янської міської ради 8 скликання увійшли п’ять представників партії «Миру та розвитку».

Минулого разу ми розповідали про представників партії «Наш край».

Читайте: Нові депутати у Слов'янську. Опозиційний Блок. Досьє

Ізраєлашвілі Тимур Анзорович, директор підприємства та депутат від партії "Миру та розвитку".

Народився 20 лютого 1969 року у м. Стаханів Луганської області. Має вищу освіту. Є депутатом міськради Слов’янська 8 скликання у 4 окрузі ( в'їзд Гречка, вул. Анатолія Комара: 1–34; вул. Богуна Миколи (Артема): 2А–40, 42; вул. Гречка, вул. Григорія Данилевського (Димитрова): 2–108; вул. Ком’яхова: 42, 44, 46, 48, 52–60, 66–181; вул. Марапульця: 44, 46, 48, 50, 52, 54, 56–56А; вул. Вокзальний (Свердлова): 53–139; пров. Гречка, пров. Маломіський: 2–2/67, 6, 10, 12–20; пров. Вокзальний (Свердлова): 1, 7, 9).

Основне місце роботи – директор ТОВ «Ванда» (Виробництво тари з пластмас).

Як зазначається на сайті YouControl, був керівником Слов’янської міської організації політичної партії «Сильна Україна», діяльність якої припинено.

На сайті ЧЕСНО зазначається, що відсутня судимість та заборгованість за сплату аліментів.

Згідно даних Центру «Миротворець», на сесії 28.04.2014 року голосував за створення так званої «Слов'янської народної дружини», пізніше посприяв окупації міста, а також за проведення так званого «Референдуму про незалежність ДНР». На сесії 30.04.2014 року голосував за передачу у власність «Слов'янської народної дружини» нежитлового приміщення будівлі міськради. Також голосував за відсторонення Нелі Штепи з позиції мера міста. Вказаний як посібник окупантів.

22 грудня 2020 року подав декларацію за 2019 рік. У ній вказано, що основне джерело доходу депутата – ТОВ «Ванда», розмір 52 тис. 962 грн. Джерело доходу дружини – ФОП, розмір 399 тис. 254 грн. Депутат має грошовий актив у розмірі 50 тис. грн., автомобіль Toyota 2013 року, земельну ділянку площею 1000 м кв. та будинок площею 75,6 м кв.

Ковальова Світлана Михайлівна, колишня очільниця управління Пенсійного фонду в Слов'янську та депутатка від партії "Миру та розвитку".

Народилася 5 серпня 1956 року у м. Харцизьк Донецької області. Пенсіонерка, має вищу економічні освіту в Донецькому інституті радянської торгівлі.

У міську раду 8 скликання балотувалася по виборчому округу №2 ( в'їзд Барвінківський (Володарського), вул. 9 Травня: 53, 55–59, 61, 65; вул. Барвінківська (Володарського): 157, 159–161, 163–165, 167, 169, 171, 173, 175, 183, 185, 189, 191, 193, 197, 199, 201, 203, 205, 207, 209, 213–215, 217, 219–221, 223, 225, 227, 229–229/1, 232–332; вул. Горова: 159, 161, 163А, 165, 167, 169, 171, 175, 177, 179, 181; вул. Святогірська (Карла Лібкнехта): 3–29, 31, 33, 37–37А, 39, 41–43, 49–51, 53–55, 57, 59, 61; вул. Ком’яхова: 1–41, 43, 45, 47, 49–51, 65; вул. Армійська (Красноармійська): 10, 12, 14, 16, 18; вул. Лозівська, вул. Локомотивна, вул. Маломіська: 9А, 75, 81, 83, 85, 89, 93, 95, 97, 101, 103–103А, 105, 107, 109, 113, 115, 117, 124–140; вул. Марапульця: 1–43, 45, 47, 49, 51, 53, 55, 57–65А; вул. Маяковського: 1–40; вул. Підгірна: 189, 191, 193–199, 203, 205, 209, 211, 213, 215, 217, 219, 221–223, 225, 227, 229, 231, 233, 235, 237, 241, 243–279; пл. Привокзальна, пров. Горовий: 1А–22; пров. Західний, пров. Ком’яхова, пров. Маломіський: 3–5/40, 7–9А, 11; пров. Маяковського: 3–13; пров. Вокзальний (Свердлова): 13, 17, 21, 25, 27–29, 31).

У декларації, яку Світлана Михайлівна подала 23 грудня 2020 року, зазначається, що основним джерелом доходу депутатки є пенсія, загальний розмір якої за рік – 147 тис. 468 грн. Дохід чоловіка – робота у міськраді (377 тис. 513 грн.) та пенсія у загальному розмірі 67 тис. 897 грн. Світлана Ковальова має квартиру площею 52,8 м кв. та земельну ділянку 1000 м кв.

Стаж державної служби - 28 років. З 1998 по 2006 роки очолювала управління Пенсійного фонду України в Слов'янську. З 2006 року - керуюча справами міської ради. Займалася роботою апарату міської ради. У 2010 році повторно призначена керуючою справами слов'янського міської ради. У 2015 році була заступницею голови ГО «Спілка жінок».

Олексюк Анатолій Романович, пенсіонер та депутат від партії "Миру та розвитку".

Народився 17 жовтня 1946 року у м. Слов’янськ. Має вищу освіту інженера-механіка та інженера-економіста у Запорізькому машинобудівельному інституті та Донецькому політехнічному інституті. Місце роботи – пенсіонер.

Був депутатом міськради 6, а також 7 скликання по округу №5. Згідно інформації на порталі «Ваш депутат», у минулому скликанні відвідав 77 засідань з 90. Проголосував за 2764 рішення, «проти» - 9. На цьому ж порталі вказаний телефон для зв’язку – 050 535 22 16. На минулих місцевих виборах висувався від партії «Опозиційний блок».

На виборах 2020 року балотувався по округу №1 (в'їзд Деповський, в'їзд Залізничний, вул. Вавилова, вул. Голубовська (Ворошилова): 2–119, 121, 123, 125; вул. Гагаріна, вул. Горова: 187–189, 191, 193; вул. Леоніда Бикова, вул. Дніпровська, вул. Добролюбова, вул. Електровозна, вул.Залізнична (Жукова), вул. Лугова (Землячки), вул. Зої Космодем’янської, вул. Котельникова: 97, 99–101, 107–112; вул. Коцюбинського, вул. Армійськ : 3–9, 11, 13, 15, 17, 19–23; вул. Кривоноса, вул. Лазурна, вул. Леваневського, вул. Паровозників, вул. Південна, вул. Прилужна, вул. Річкова, вул. Робітничо–Селянська, вул. Садова м-р Залізничний №1, вул. Серафімовича, вул. Сєрова: 102, 104–108, 110–130А; вул. Соколовського, вул. Ударна, вул. Чехова, вул. Чкалова, пров. 12 Квітня, пров. Зарічний, пров. Амурський, пров. Деповський, пров. Дніпровський, пров. Електровозний, пров. Залізничний, пров. Зої Космодем’янської, пров. Івана Франка, пров. Котельникова: 3–20; пров. Дачний, пров Армійський, пров. Краснодонський, пров. Крейдяний, пров. Луговий, пров. Львівський, пров. Рубіновий, пров. Новослов’янський, пров. Паровозників, пров. Річковий, пров. Садовий м-р Залізничний №1, пров. Салтикова–Щедріна, пров. Серафимовича, пров. Ударний, пров. Чернишевського, пров. Чехова, пров. Чкалова: 3, 5, 9, 15, 19, 21, 23, 27; тупик Чехова).

На сайті ЧЕСНО повідомляється, що Анатолій Олексюк є власником ТОВ «Екологія - плюс» (Збирання безпечних відходів). Має припинений ФОП у сфері «Функціонування інфраструктури автомобільного та міського транспорту».

На сайті Центру «Миротворець» Анатолій Романович вказаний як посібник окупантів, який на сесії 28.04.2014 року голосував за створення так званої «Слов'янської народної дружини», пізніше посприяв окупації міста, а також за проведення так званого «Референдуму про незалежність ДНР». На сесії 30.04.2014 р голосував за передачу у власність «Слов'янської народної дружини» нежитлові приміщення будівлі міськради.

У декларації за 2019 рік, яку депутат подавав 3 лютого 2020 року, вказано, що основне його місце роботи – заступник директора КП Слов’янської міської ради «Управління капітального будівництва». Джерело доходу – зарплата у загальному розмірі 200 тис. 949 грн. та пенсія у розмірі 60 тис. 694 грн. Має квартиру площею 65 м кв. та автомобіль Skoda Octavia 2010 року.

Патлачук Василь Никифорович, кілька разів балотувався у народні депутати, депутат від партії "Миру та розвитку".

Народився 2 серпня 1961 року у м. Шандринськ Курганської області, Росія. Має вищу освіту, Університет Державної фіскальної служби України, доцент кафедри теорії, історії права і держави і конституційного права. Судимість відсутня, заборгованість за сплату аліментів відсутня.

У 2019 році балотувався у народні депутати України від партії «Слуга народу». Як вказано на сайті ЧЕСНО, він також балотувався до Верховної Ради у 2002, 2006 та 2014 році.

У 2020 році став депутатом міськради Слов’янська від партії «Миру та розвитку» по округу №3 (в'їзд Армійський (Красноармійський), в'їзд Горіховий (Куйбишева), в'їзд Маяковського, в'їзд Польовий, вул. Басейна, вул. Бірюзова, вул. Василевського: 28; вул. Верхня, вул. Вишнева, вул. Голубівська (Ворошилова): 120, 122, 124, 127–139; вул. Горова: 88, 90, 93–156, 160, 162–162А, 164, 166, 168, 170, 172–174, 176, 178, 180, 182–186, 190, 192, 194–216; вул. Декабристів, вул. Івана Франка, вул. Інтернатна, вул. Святогірська (Карла Лібкнехта): 40, 44–48, 52, 56, 58, 60, 62–147, 148–148/19, 149–151, 152, 157–163; 165–179; вул. Колективна, вул. Котельникова: 4–95, 98, 102–104; вул. Армійська (Красноармійська): 25–126; вул. Горіхова (Куйбишева), вул. Лиманська: 3, 5, 7, 9, 11, 13, 15–73 вул. Лісозахисна, вул. Підгірна: 173, 175, 177, 179, 181–188, 190, 192, 200–202, 204, 206–208, 210, 212, 214, 216, 218, 220, 224, 226, 228, 230, 232, 234, 236, 238А–240, 242; вул. Польова м-р Залізничний, вул. Молочарська (Радгоспна) м-р Залізничний №2, вул. Сеченова, вул. Сєрова: 3–100, 103, 109; вул. Сумська, вул. Зіркова (Тельмана), пров. Верхній, пров. Горовий: 24–107; пров. Святогірська (Карла Лібкнехта), пров. Котельникова: 21–71; пров. Лісозахисний, пров. Локомотивний, пров. Маяковського: 18–104; пров. Підгірний: 5–9, 11, 13, 15, 21–101; пров. Польовий, пров. Рєпіна, пров. Сєрова, пров. Зірковий (Тельмана), пров. Чкалова: 4, 6–8, 10–14, 16–18, 20, 22, 26, 30–70).

У декларації депутата за 2019 рік, яку він подав 23 грудня 2020 року, вказано, що місцем роботи є Університет державної фіскальної служби України, посада – доцент кафедри теорії, історії права і держави та конституційного права. Також Василь Патлачук є заступником директора ТОВ Укргазнафта.

Серед спільної власності Патлачука – квартира площею 56,4 м кв та будівля бізнес-центру загальною площею 3352,8 м кв. У власності самого депутата– гараж площею 18 м кв, будівля гуртожитку площею 2066 м кв, будинки площею 66,9 та 67,9 м кв, земельна ділянка площею 1000 м кв.

Також депутат задекларував золотий ланцюг із хрестиком у 150 г. Має автомобіль Nissan 2011 року та мотоцикл Yamaha 2008 року.

Щодо доходів, то від підприємницької діяльності він склав 1 млн. 499 тис. грн., за місцем роботи в університеті – 31 тис. 142 грн., зарплата в ТОВ Укргазнафта – 103 тис. 950 грн., пенсія – 22 тис. 277 грн., зарплата у Донецькому інституті Міжрегіональної Академії Управління – 49 тис. грн.

Має готівкові кошти у розмірі 350 тис. доларів. Кошти позичені третім особам – 300 тис. доларів.

Штепа Неля Ігорівна, балотувалася у голови Слов'янської ОТГ, була виключена з партії "Миру та розвитку".

Народилася 13 вересня 1962 року у Слов’янську у родині вчителів. Прізвище за народженням — Литвин. В сім'ї була старшою з трьох дітей. Мати, Валентина Орестівна - вчителька математики, батько, Ігор Миколайович Литвин - вчитель математики і фізики. У 1979 вступила до Слов'янського державного педагогічного інституту на факультет підготовки вчителів математики та фізики. Має ступінь кандидата фізико-математичних наук.

З 1984 розпочала свою трудову діяльність у Покровській середній школі імені Носакова Артемівського району Донецької області вчителем математики і фізики. Далі працювала на фабриках, заводах, дійшла до радника Віце-прем'єр-міністра, а з 2010 по 2014 була на посаді мера Слов’янська.

На місцевих виборах 2020 року висувається від політичної партії “Партія миру та розвитку”, до 2014 року була у складі “Партії регіонів”. У парламентських виборах 2019 року була кандидаткою у народні депутати від партії “Опозиційна платформа - за життя”. 

На сайті ЦВК у розділі кандидатів місцевих виборів вказано, що є заступницею директора приватного підприємства “Донбас-Ремстрой”. Згідно даних Youcontrol, підприємство займається будівництвом житлових та нежитлових будівель та існує з квітня 1994 року.

Також на сайті ЦВК вказано, що судимість відсутня.

Під час окупації Слов’янська проросійськими сепаратистами та російськими диверсантами фактично підтримала захоплення державних будівель бойовиками: «Це не якісь приїжджі з Західної України, це наші, донецькі хлопці», — переконувала вона присутніх біля захопленого міськвідділу міліції жителів міста. Колишню мерку затримали у липні 2014 року. Вона звинувачується у закликах до зміни кордонів України, сприянні проведенню псевдореферендуму про відділення Донецької області від України, створенні умов для діяльності терористичних груп і організацій.

8 жовтня 2014 року їй була оголошена остаточна підозра у скоєнні кримінальних злочинів, передбачених ч. 3 ст. 110 (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, які призвели до загибелі людей) і ч. 1 ст. 258-3 (створення терористичної групи чи організації) КК України. Максимальна санкція зазначених статей - довічне ув’язнення.

Справа Нелі Штепи розглядається в судах вже сьомий років і досі не має рішення. За період розгляду справи змінилося вже кілька судів та кілька складів колегій суддів. Наразі справа перебуває в Орджонікідзевському районному суді Харкова.

З 2014 по 2017 рік Неля Штепа перебувала під арештом, до 13 січня 2018 року - під домашнім арештом з використанням електронного браслета.

У січні 2020 року вона отримала компенсацію від України у розмірі 3600 євро за рішенням Європейського суду з прав людини. 

Відома своєю скандальністю та використанням босяцької або напівкримінальної лексики. 

Під час одного із засідань обізвала виступаючу журналістку «сукою»

Під час апаратної наради назвала журналістів телебачення і газет «працівниками древньої професії…»,. Після цього Національна спілка журналістів України занесла Нелю Штепу до списку «ворогів преси»

Пригрозила вбити головного архітектора Слов'янська, заявивши: «Я не б'ю два рази: по морді і по кришці труни. Я відразу — по кришці труни!»

Наразі Штепа є депутаткою міської ради. 15 грудня, під час прес-конференції міського голови Слов’янська Вадима Ляха представники партії "Миру та Розвитку" заявили про виключення Нелі Штепи. На прес-конференції була присутня голова Донецької організації "Партія Миру та Розвитку" Ірина Ольхова.

І хоча її виключили з партії «Миру та розвитку», балотувалася вона від цієї партії у голови Слов’янської ОТГ.

Свою декларацію вона подала 23 грудня 2020 року. Там вказано, що основне місце роботи Нелі Штепи – депутат міськради. Серед доходів вона задекларувала тільки компенсацію у розмірі 94 473 тис. грн. за рішенням Європейського суду з прав людини. Має готівкові кошти у розмірі 450 тис. грн. та 65 тис. доларів.

Серед об’єктів нерухомості – будинок площею 601 м кв, квартиру площею 102,7 м кв, земельну ділянку площею 4351 м кв. З рухомого майна – вантажний автомобіль ЗИЛ 1991 року.

Підписуйтесь на наш Instagram та Telegram канал