Протягом карантину мені, як людині, яка любить витрачати час та гроші на рок-концерти, їх страшенно не вистачало. Але 25 вересня з'явилася нагода це виправити, ще й без витричання грошей.
Вчора у платформі ініціатив "Теплиця" відбувся рок-концерт КРОК 2.0, де виступали молодіжні рок-гурти. Спочатку я хотіла написати про це звичайну новину, але потім подумала, що вона б не передала тієї теплої та дружньої атмосфери, яка там панувала.
У Слов'янську є молодіжні рок-гурти, які пишуть власну музику та намагаються розвивати культуру міста. Але мало хто про них знає, і складається враження, що молодіжна культура нашого міста існує десь у паралельному всесвіті, а не у всесвіті загальноміських свят та фестивалей. Саме тому "Теплиця" надала таким гуртам можливіть безкоштовно заявити про себе, а мешканцям міста - додати різноманітності у свій вечір п'ятниці.
Напевно, можна порахувати по пальцях міські культурі заходи, які на 99% складалися б з молоді. Але КРОК 2.0 - як раз такий випадок. Поки музиканти перевіряли звук та налаштовували інструменти, люди потихеньку "підтягувлися до "Теплиці", розставляли собі стільці у хаотичному порядку, заварювали каву. Усе було схоже на лампові посиденьки друзів, навіть якщо більшість людей були один з одним не знайомі.
Концерт почав мрійливий та романтичний дует Temani, Ганна та Артем. Вони позиціонують себе у жанрах інді поп та фолк. Дівчина із ніжним голосом співала авторські пісні та кавери на гурт The Hardkiss і Лану Дель Рей. Ось вам одна з нових пісень Ані на карантинну тематику:
Далі була більш енергійна музика дуету Fisher, який складається з двох хлопців. Вони досить незвичайно представили себе: Єгор Сергійович - бас, вокал, головний диктатор, ідееолог тексту і такту; Владислав Олександрович - гітара, бек, гуманістичний прабатько ритму та фішек. Ніяких жанрів не потребують, а роблять щось психоделічно-саркастичне. Хлопці грали пісні з легким натяком на абсурд та додаванням грубих фраз. Єгор сказав, що у їх найближчих планах - записати альбом.
Від абсурду вечір перейшов до похмурості та темряви - це широко відомий у вузьких колах гурт Delirium, який грає у жанрі пост-панк. Якщо ви не знаєте, що це таке, то ось вам невеличка довідка:
Пост-панк сформувався напикінці 70-х років у Великій Британії як розвиток панк-року. Замість енергетики і гітарної агресії панку для постпанку характерний повільний монотонний ритм з переважанням басу і ударних, відчуття наростаючої тривоги в мелодіях, відчужений вокал і, як правило, депресивні меланхолійні тексти, іноді повні роздумів про смерть і сенс життя.
Сам гурт Delirium існує з 2017 року, складається з трьох музикантів: Іван Приходченко - вокал, Олександр Гармаш - бас, Роман Смик - гітара. Нещодавно у них вийшов новий альбом, одна з нових пісень також присвячена коронавірусній ізоляції. На питання "Теплиці" про що пісні, гурт написав:
Після трьох гуртів була невеличка перерва, щоб наступний колектив підключив техніку, а слухачі попили кави, подихали нічним повітням на вулиці, обмінялися враженнями. А далі естафету перейняли Noise of the Universe. У гурті чотири учасники: Михаіл Корольов, він же Міша Шум - вокал, гітара; В'ячеслав Торшин - ударні; Софія Кожухова - клавишні; Лев Кушнір - бас. Але вчора грали тільки двоє - вокаліст і ударник. Була, так би мовити, акустична версія їх пісень.
Гурт виправдовує свою назву - із ним концерт став більш "голосним". Міша коротко розповідав про кожну пісню, закликав народ підспівувати. Але остане виявилося не так вже й просто зробити - мабуть, народ за карантин відвик від веселощів.
Несподівано виявилося, що буде ще один гурт - Selltin brides. Нікому невідомий колектив утворився декілька днів тому. Самі музиканти сказали, що зібралися під новою назвою після паузи у шість років. Вони ще не встигли записати свої пісні, але заявили про себе дуже потужно - із надривним вокалом, важким звучанням та сольними гітарними партіями. Тут вже можна було і головою потрясти, але цього ніхто не робив, окрім гітариста. Люди навіть попросили їх виконати щось "на біс".
Незважаючи на деякі затримки через проблеми із звуком, народ явно залишився задоволеним та отримав свою порцію живої енергії - а це ніякими цифровими записами не заміниш. Було б круто, якби подібних заходів у Слов'янську влаштовували якомога більше, бо молодіжній культурі та субкультурам точно не місце біля трансформаторної будки.