Проблема якості вивезення сміття існує не тільки у Слов’янську, але від цього про неї не хочеться казати менше. Тож поговоримо про огидне, але вічне.
Усім знайома ситуація: ти йдеш по вулиці або провулку, який вже знаєш досконало, і тут раптом згадуєш, що попереду тебе чекає майданчик із контейнерами для сміття. І вирішуєш піти іншим шляхом, нехай він і буде трохи довшим за попередній.
Бо якщо ти живеш у місті хоча б рік, то точно запам’ятаєш точне розташування усіх контейнерів для сміття. Ти їх «почуєш» ще за кілька метрів. А потім ще побачиш, що вранці проїжджав сміттєвоз. Бо половина того сміття, що було в контейнері, розкидане навколо.
А ще з-під контейнерів течуть «пахучі» струмки. Іноді це результат того, що опади потрапляють у контейнери, але частіше це те, що стікає зі сміття, яке просто висипають у контейнер, навіть не спробувавши для різноманіття зав’язати пакет. Ну дійсно, так подумати, а нащо той пакет зав’язувати, якщо сміття у нас не сортують і все одно скидають у кінці в одну купу?
І якщо взимку це не така проблема, то у теплу пору року воно все нагрівається та кипить під сонцем, гниє, тхне, збирає мух та служить розплідником сотен імовірних хвороб та бактерій. Собаки розтаскують те сміття, а потім люди там шукають щось ще придатне для використання. Не дуже приємно це читати, так?
Тому кожен такий майданчик для контейнерів з ТПВ перетворюється на таку собі локальну «Зону відчуження» чи «Зону Руж». Мабуть, це той випадок, коли немає конкретно одного винного, бо за чистоту та екологію кожна людина несе відповідальність. Так, сміття у нас не сортують. Але ті ж мешканці та працівники КАТП можуть зробити так, щоб жити поруч із сміттєвими баками було більш комфортно.
Замість завершення пропоную подивитися на предмет обурення: