Морські їжаки в крейді та спогади Геродота. Що відомо про історію клімату та рельєфу Слов’янська

Часто можна почути від приїжджих, та й від місцевих, що у Слов’янську якийсь незвичайний клімат і краєвид різноманітний, і рельєф складний.

А який же саме тут рельєф, як він утворювався? Який тут клімат та склад ґрунтів? У цьому ми спробували розібратися на основі тієї інформації, яка є у міській центральній бібліотеці.

Півроку сонця та обмаль опадів

Слов’янськ знаходиться на висоті 60-90 м над рівнем моря. Щодо клімату, то він переважно напівпосушливий степовий із невеликою кількістю опадів та частими зимовими відлигами. Це пояснюється тим, що Слов’янськ знаходиться ближче до азіатського континенту, аніж до Атлантичного океану. За рік сонце тут сяє близько 2 тис. годин. Середня багаторічна температура тут +7,7 градусів. Температура вище +10 градусів у Слов’янську триває 165-175 днів. Слов’янськ ще комфортний тим, що майже половина року тут ідеально підходить для відпочинку – це період з травня по вересень.

Гора, яка бачила формування планети

Головна природна пам’ятка міста, яку видно з будь-якої точки Слов’янська – гора Карачун. На західному схилі гори знаходиться крейдяний кар’єр – саме на його стінах можна прослідкувати геологічне минуле цієї території. А історія така, що у палеозойську еру, 400-280 млн. років тому, на території Донеччини панувало море. На зміну тропічному клімату (350 млн. років тому) у камневовугільну еру прийшов пустельний посушливий клімат пермського періоду. Поклади кам’яної солі, більше 20 пластів якої знаходяться під Слов’янськом, утворилися саме в пермський період.

Менш старі – крейдяні відкладення, яким вже 70-100 млн. років. Саме крейдяний період мезозойської ери найбільш яскраво видно в геології міста. Осадкові породи крейдяного моря сповнені молюсками, морськими їжаками, белемнітами (схожі на кальмарів молюски).

Що писав Геродот

Сучасний рельєф, рослинність та тваринний світ сформувалися тут близько 70 млн. років тому, тобто в кайнозойську еру, яка, до речі, й досі триває. Тому є тут і залишки носорогів та мамонтів.

Перші спогади про природу Слов’янщини є у древньогрецького історика Геродота:

А Гіппократ писав, що скіфська земля – це рівнина, де багато рослин та трав, але обмаль дерев.

Територія сучасного міста на 15% вкрита зеленими насадженнями. Головні породи дерев – дуб, сосна, біла акація. Цікаву історію має скумпія (рослина) – є теорія, що насіння цього пухнастого чагарника, який росте переважно в Криму, могли занести на копитах коней чи попонах кримські татари під час набігів.

Море тут дійсно було

Ще одна відома пам’ятка природи у Слов’янську – солоні озера Ропне, Вейсове та Слепне, на яких знаходиться Слов’янський курорт із великою парковою зоною. Вони цікаві тим, що ніде більше в Україні немає солоних озер на такій великій відстані від моря. Мільйони років тому на місці озер було дрібне Пермське море. Коли море висохло, на його місці утворилися поклади кам’яної солі та гіпсу. Підземні води розчиняли ці поклади та виносили їх на поверхню. Замість них залишалися печери, пустоти та карсти, а далі утворювалися провали. Поступово вони заповнювалися талими водами та підземними розсолами. А тепер там ще зустрічаються типові морські рослини.

На відміну від інших міст Донеччини, Слов’янськ знаходиться не на рівнині, а в улоговині. До того ж, краєвид перекреслений річками Казенний Торець, Сухий Торець, сіткою солоних озер та ставків Донрибкомбінату.

Ось така природня еклектика знаходиться зовсім поруч з нами. Дехто кожного дня проходить на роботу повз ці краєвиди і навіть не замислюється що їм вже сотні мільйонів років.