Розстріляна молодість. Фільм зі Слов’янська переміг на Всеукраїнському конкурсі

Студенти Слов’янського коледжу стали переможцями Всеукраїнського фестивалю. Діти самостійно зняли і змонтували відео за поемою "Євшан-зілля".

10 студентів та троє керівників Слов’янського коледжу НАУ на чолі з істориком Людмилою Поух створили короткометражний фільм про свій край. Відео було побудоване на основі поеми Миколи Вороного "Євшан-зілля".

Коледж запросили взяти участь у Всеукраїнському літературно-музичному фестивалі, в рамках якого пропонувалося зняти фільм про історію Слов’янська.

Викладачі історії, української мови та інформаційних технологій об’єднали студентів у творчу групу і разом зняли стрічку.

Фільм, який відзняли студенти - це дослідження історії рідного краю, покладене на поему Миколи Вороного "Євшан-зілля". Відео знімали власними силами на телефон. На телефоні все і монтувалося. Озвучку знімали окремо - на мікрофони. Загалом зйомки зайняли два тижні. Окремо виділявся час на монтаж.

"Євшан-зілля - це національний пароль українців. Бо саме це зілля має здатність повертати нам історичну пам’ять", - говорить Людмила Поух. Але не лише поема "Єван-зілля" стала основою відео, але і дослідження "Слова о полку Ігоревім". 

Вся кінострічка триває 9 хвилин. За ці 9 хвилин студенти поєднали минуле із сучасним. Однією із важливих тем, яка червоною лінією проходить у відео - сьогочасні події на Донбасі.

12 лютого 2020 року колектив поїхав на фінальний гала-концерт Всеукраїнського літературно-музичного фестивалю "Розстріляна молодість" до Житомира. Команда зі Слов’янська посіла перше місце у номінації "Література і кіномистецтво". Всього у фестивалі взяли участь студенти з 39 міст України з різних областей.

Студентів нагородили дипломами лауреатів, подяками.

У фільмі також використали вірш, який написала викладачка української літератури Ірина Меркулова.

Буває так, що твоє серце плаче,

Кричить від болю, мов надірвана струна,

Але навколо це ніхто не бачить –

Мовчить сьогодні зранена душа.

Гарячий лід, пекельний дує вітер…

Тримайся! Незабаром все мине.

Душа, що складена із синьо-жовтих літер,

Ніколи на коліна не впаде.

Війна іде… Але весна заграє,

Цвітінням квітів в жилах потече.

Оголена душа давно чогось чекає,

Вона уже від щастя не втече.

Найближчим часом фільм переможців буде презентовано загалу, а зараз пропонуємо переглянути невеличкий відривок.