Сайт міста Слов’янська зробив огляд трьох культових місць у Слов’янську, яких вже немає.
Час минає, і все навкруги змінюється. Змінюється і вигляд нашого міста, вулиць, домівок, фасадів. Багато споруд та культових місць зникають, інші - з’являються.
Якщо б у нас була можливість подорожувати часом, і ми опинилися у самісінькому центрі Слов’янська 100-200 років тому, мало хто впізнав би його (крім краєзнавців та місцевих істориків).
Ось, наприклад, головна площа Слов’янська, початок 20 сторіччя. Впізнаєте?
Центральна площа вперше була позначена, як така, у 1834 р., коли тут був побудований Троїцький собор - пише Пушкарьов Г.Г. у своїй книзі "Тор- Славянск". Зараз Троїцького собору вже немає, як і багатьох інших культових споруд Слов’янська. Про них сьогодні і мова.
Троїцький Собор був побудований на місці дерев’яної Введенської церкви. Оскільки він будувався на болотистій місцевості, поверхню засипали піском, фундамент побудували настільки міцний, що у 1960-х роках, коли його намагалися прибрати, ніяка техніка не змогла його подолати. Але не будемо забігати наперед.
На будівництво храму 30 тисяч рублів пожертвував місцевий купець 3-ї гільдії Степан Кіндратович Кисельов. Воно було завершено у 1840 році. Кам'яна церква була зведена всього за чотири роки.
В "Довідковій книзі Харківської Єпархії" видання 1904 року пишуть: "Землі біля храму ніякої немає. Недоторканного капіталу 1400 рублів. Прихожан чоловічої статі - 3721, жіночої статі - 3554. Платня першого священика - 141 руб. 12 коп., Два священики - по 94 руб. 8 коп."
Через менше ніж сторіччя, після приходу більшовиків, Троїцький собор міста Слов'янська закрили і частково зруйнували: знесена дзвіниця і верхня частина центрального купола, розкрадено майно. Пожежна команда зламала хрести, з дзвіниці скидали дзвони. З північного боку собору було встановлено пам'ятник кумиру більшовиків. У соборі були розміщені кінозал, бібліотека і спортзал. Маленька прибудова до храму служила тиром.
З окупацією нацистськими військами роботу собору було відновлено, але після повернення міста під радянську владу - знову припинено. До п'ятдесятиріччя радянської влади собор було повністю зруйновано.
На місці храму вирішили зробити міську площу. Фундамент собору зруйнувати не вдалося, тому владою було прийнято рішення засипати його сміттям і закатати асфальтом. З цієї причини площа в Слов'янську має похилу форму, підноситься до центру і опускається до країв.
Про храм ходило багато легенд. Місцеві старожили розповідали, що в післявоєнні роки в бібліотеці, розташованій в храмі, сторожа чули вночі церковний спів. Говорили і про таємні підземні ходи, які тягнулися від Собору до Дому купецьких зібрань, а хтось казав - і до самого Святогірська! Але ці чутки ми не можемо назвати фактами. Як казав науковий співробітник музею Анатолій Шамрай, їх спровокувало велике підвальне приміщення будівлі.
У 1999 році на цьому місці відбулась закладка каменю для будівництва нового Свято-Троїцького храму, який діє у Слов’янську з 2007 року.
Як виглядає місце, де знаходився Троїцький собор, зараз:
Найпомітнішою будівлею на Соборній площі 20-го століття був "Гранд-готель" Феодосія Серьоженкова. Купця називають одним із найбільших забудовників площі.Також він побудував і один з торгових рядів на площі.
Будинок з оригінальною формою був знаний, як першокласний готель. Більшість інформації про нього дізнаємось із тогочасних об’яв: "Розкішно обставлений, зі всіма зручностями. Ванни, душі та ін."
"Гранд-готель" був побудований на одному з кращих торгових місць, мав три поверхи. Подвальний поверх здавався в аренду для розміщення торгових погребів та житла. Середній поверх мав14 магазинів з палатками, а на верхньому поверсі - одна половина для хорошого готелю, а інша - великий зал для театральних вистав. Така інформація містилася в об’яві за 1880 рік.
У часи війни будівля була пошкоджена. "Гранд-готель" у такому стані перебував до кінця 50-х років 20 ст. Судячи з фотографій, у нього вже був відсутній купол, а від самої будівді залишилися самі стіни. У 1958 році його розібрали та побудували на його місці "хрущьовку" для працівників одного з заводів.
Фото вулиці Університетської з зображенням колишнього "Гранд-готелю" (фото Дмитро Торець).
Оскільки Слов’янськ - місто-курорт, буде доречно згадати про його культові місця, пов’язані з лікуванням та відпочинком. Одне з таких раніше знаходилося у центрі Словкурорту і називалося Курзал (скорочення від "Курортний зал").
19 ст. - час відкриття цілющих властивостей та розвитку Слов’янського курорту.
Лікувальні грязі і солона вода стали основою розбудови великого комплексу, який став відомий не тільки у Харківській губернії, а й за її межами. З відкриттям залізниці до курорту стали приїздити все більше курортників. У 1878 році курорт перейшов у власність міста, почалася розбудова здравниці. Разом з розширенням лікувальних закладів, відкриттям лабораторії та метеостанції, на курорті був побудований Курзал.
Курзал був побудований у 1880 році у центрі сучасного парку. Це місце було центром культурного життя курортників. Поряд знаходилися ресторан, майданчик для оркестру та інші місця для розваг.
Під час війни будівля Курзалу була дуже пошкоджена, через що його довелося розібрати. З часом на місці курзалу був побудований фонтан, який знаходиться там і досі.
Як зараз виглядає місце, де знаходився Курзал.
Кожна з цих споруд у свій час була невід’ємною частиною нашого міста. Але, з різних причин, їх зараз вже немає. Залишились тільки фотографії та спогади. На їх місці вже побудовані нові заклади та об’єкти, які є культовими для нашого покоління.