Ксенія Григорівна Дружина - вчителька української мови та літератури у Слов'янській загальноосвітній школі №15. Молода, амбітна, наполеглива. Вона однією з перших впровадила у Донецькій області німецький досвід проведення дебатів серед школярів. А нещодавно стала Амбасадоркою миру від ПРООН.
Ксенія Дружина народилася у Миколаївці. Ще у школі вирішила, що буде вчителькою. Закінчення навчання припало на 1992 рік, коли Україна вже стала самостійною державою. Тоді дівчина визначилася і з направленістю свого навчання - українська філологія.
Після школи Ксенія вступила до Слов'янського педагогічного університету (нинішній ДДПУ) на філологічне відділення Початфаку. Після першого ж курсу почала їздити влітку працювати до дитячого табору. Там вже пересвідчилася, що спілкуватися з дітьми їй подобається.
"Я зрозуміла вже навіть тоді, що хочу працювати з дітьми середнього, дорослого віку. Не з маленькими".
Спочатку Ксенія Григорівна почала працювати у Миколаївській гімназії. З часом переїхала до Слов'янська і почала працювати у ЗОШ№ 15.
Робота не сильно відрізнялася від того, що собі уявляла ще студенткою Ксенія. Хоча вчителька зізнається, що напочатку було важко організовувати конспекти, працювати з документацією.
Ксенія Григорівна потрапила одразу до старших класів. При цьому дорослі діти її одразу сприйняли серйозно.
Про роботу вчителя ходить багато розмов. Більшість вважає, що робочий день у вчителів закінчується разом із закінченням уроків десь близько 3 години дня. Проте, це лише міф.
"У вчителя робочий день - 24 години".
Говорячи про робочий день, Ксенія із вдячністю згадує про родину. Адже через велику завантаженість, майже вся хатня робота залишається на них. При цьому, вся сім'я її дуже підтримує в роботі.
Хатньою роботою Ксенія Григорівна займається на канікулах, коли часу з'являється трішки більше, або під час відпустки.
"Чоловік у мене відповідає за те, щоб купити продукти, організувати все. Донька Аліна допомагає приготувати їсти. Михайло (син) - за прибирання, у нього там свої обов'язки теж є".
Окрім того, що Ксенія Дружина викладає у школі українську мову та літературу, вона постійно шукає шляхи розвитку. Так, у 2016 році у жінки з'явилася можливість поїхати до Німеччини, щоб набратися досвіду. Звідти вона привезла своє "дітище" - проект "Молодь Дебатує".
Тоді Слов'янськ став одним з перших міст Донецької області, в якому розпочалася практика дебатів.
Читайте: Німеччина ділиться досвідом зі слов'янською школою
Вся поїздка змінила життя на краще, - говорить вчителька.
Тоді поглад на освіту став інакшим. Ксенія говорить про те, що окрім звічайного навчання, дітям необхідно давати те, що допоможе підготуватися до життя.
Дебати дали змогу не тільки вчительці, але й дітям, які стали займатися цим, розширити коло знайомств, поподорожувати Україною. Поспілкуватися зі школярами та вчителями інших міст, областей, шкіл. Це все дало змогу розвиватися далі. Пізніше вони навіть взяли участь у Парламентських дебатах.
Завдяки цьому, почали відкриватися двері і до інших програм та проектів. Наразі Ксенія Григорівна Дружина є Амбасадоркою Миру від ПРООН.
"Так, воно забирає багато часу. Бувало так, що я за місяць могла три рази поїхати з дому".
До поїздок на тренінги і майстер-класи з розумінням ставляться не тільки родина Ксенії, але й директорка школи, в якій жінка працює.
Тепер Ксенія Григорівна часто проводить неформальні класні години, різні тренінги. Не тільки зі школярами, але й зі вчителями.
"Деякі питають, воно тобі надо? А я без цього вже не можу. Чесно. Деякі просто не розуміють, що мені все це дійсно подобається".
У тому році Ксенія Григорівна випустила одиннадцятикласників і взяла п'ятий клас. І всі свої методи навчання реалізує разом з ними. Діти задоволені.
Розповіла Ксенія Дружина і про складнощі роботи вчителів. У більшості, важко емоційно, коли заважають працювати. Неважливі дрібниці можуть дуже сильно виснажувати. Важко також працювати з паперами. Сам урок - це задоволення.
Але іноді помічаєш, що дуже швидко проходять дні. В якийсь момент можна зрозуміти, що не залишається часу на просте задоволення.
"Іноді корю себе за те, що родині приділяю мало уваги. Але я намагаюся".
Бувають у вчителів і моменти виснаження, вигорання. На це впливають негативні емоційні фактори, несправедливість. Ксенія говорить, що навіть налаштовувала себе на те, щоб заспокоїтись, просто працювати, не тягнутися. Але діти мотивують продовжувати займатися.
"Найприємніше у роботі вчителя - коли учні досягають успіху, результатів, коли не забувають про тебе, коли дякують не тільки учні, але й батьки. Коли випустившись після школи пишуть, що тепер ви не тільки вчителька, але залишаєтеся і подругою, - ось це найприємніше".
Ксенія Григорівна має мрію - створити неформальний освтній простір. У школі вона веде свій дебатний гурток. Але вчительці також хочеться, щоб це було окремо від гуртку і школи. Неформальний простір для дітей.
Найбільшою проблемою вчителів, вважає жінка, є недовіра до них. Але вирішення проблеми має йти зверху на законодавчому рівні.
Побажання від Ксенії Дружиної вчителям:
"Бажаю, щоб на їхньому шляху зустрічалися розумні діти, вдячні батьки, щоб працювати було в задоволення. А в першу чергу - не забувати про себе. І хоча б одну свою мрію на рік здійснювати".