У цьому році свято Масляна або Колодія починається з 7 березня і триває весь тиждень, до 13 березня. Цікаво, що багато сучасних звичаїв були нав'язані українцям радянським режимом, коли насправді Масляну святкували ще в язичницькі часи задовго до приходу на наші землі христинства.
Свято Масляни, за традицією, відзначалося в період весняного рівнодення. У цей день всі українці поклонялися Сонцю. З приходом християнства всі язичницькі звичаї поступово викорінювалися, однак традиція святкувати Масляну залишилася. Завжди Масляна святкувалася перед Великим постом і орієнтувалась за Великднем, який, як відомо не має чіткої дати.
Одна з традицій сучасної Масляної — поїдання млинців. Цікаво, що суто українським обрядом в це свято є ліпка вареників, які заправляли сиром, маслом і сметаною.
Весна, яку з особливою милістю закликають люди на зміну зимі, уособлює образ жінки. Таким чином, аби не розсердити "вибагливу" весну-панночку, протягом святкування Масляни чоловіки повинні були терпеливо витримувати будь-які жіночі вибрики і у всьому догоджати слабкій статі.
Саме сьогодні жінкам дозволялося так зване понеділкування, коли вони збиралися святкувати в шинках. Приходити додому вони могли в будь-який час і в будь-якому стані, а чоловіки не мали права їм дорікати. Навіть у весільній обрядовості є такий момент, що молода дружина питає свого чоловіка, чи дозволить він їй понеділкування. Вважалося за погану ознаку, коли чоловік забороняв.
За звичаєм, який сягає давнини, від Водохреща до Великого посту весь час називався м’ясоїдним, тобто споживалася скоромна їжа. Останній тиждень м’ясоїдів - це Сиропустний тиждень, на якому вже зазвичай не вживали м'яса, хоча в понеділок, сьогодні, ще варили холодець з ніжок барана, свині або курки. Потім на цих кісточках ворожили, тому ще один варіант назви цього тижня – Ніжкові заговини.
В Україні не зафіксований карнавальний ритуал спалення опудала, слабко представлені масляничні пісні, але ж у народній свідомості Масляна сприймалась як найкращий у році час, який асоціювався із ситістю й веселощами, звідки народилося прислів’я: "Не завжди котові Масляна".